Грошова застава на місцевих виборах

Висока ціна за можливість брати участь у виборах ставить під сумнів аспект рівності прав щодо доступу до політики.

Грошова застава. Чи полегшив Виборчий кодекс доступ кандидатів та партій до участі в місцевих виборах?

Вже цього жовтня відбудуться місцеві вибори. Але тепер виборчий процес проходитиме за новими правилами, встановленими нещодавно прийнятим Виборчим кодексом України. Водночас, деякі умови участі кандидатів та партій у виборах ставлять під сумнів гарантоване Кодексом право бути кандидатом. Так, грошова застава, яку кандидати та партії повинні вносити для участі у виборах, збільшилась настільки, що стала, по суті, дискримінаційним фактором для тих, хто не володіє значною сумою грошей,  обмежуючи право на доступ до політики. Про те, як велика сума грошової застави може порушувати права кандидатів/ партій і до чого це може призвести, а також про можливі варіанти врегулювання цього питання в України читайте далі.

“Фільтри” якості та кількості кандидатів і партій на виборах

Зловживання виборчими правами з боку кандидатів та партій, на жаль, вже стало швидше постійним явищем, аніж винятком із правил. У таких випадках законодавчий орган мав би розробляти дієві превентивні механізми, які б врегульовували такі проблеми. Водночас, хоча ці механізми де-юре існують, але де-факто не завжди є достатніми, аби запобігти негативним намірам потенційних кандидатів та партій.

Одним із таких превентивних механізмів є грошова застава: встановлена законодавством сума, яку має сплатити кандидат/партія для можливості брати участь у виборах. Грошова застава мала б служити фільтром для тих, чиї наміри не відповідають серйозності виборної посади, сприяти прийняттю виважених рішень щодо участі у виборах, а також запобігати зловживанню кандидатами та партіями виборчими правами. В Україні грошова застава на місцевих виборах була запроваджена у 2014 році. Раніше використовувався інший механізм – збір підписів виборців на підтримку кандидатів та партій, який не зарекомендував себе з позитивної сторони через фальсифікації: підробку підписних листів на підтримку кандидата або ж виборчого списку, підробку підписів, їх купівлю тощо.

Хто платитиме за участь в місцевих виборах 2020 року та скільки це коштуватиме.

У порівнянні з місцевими виборами 2015 року, Виборчий кодекс значно збільшив суму грошової застави на виборах 2020 року:

для партій, місцеві списки яких реєструватимуть своїх кандидатів;

- у депутати обласної, міської (міста з кількістю виборців 90 тис. і більше осіб) ради;

- на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 90 тис. і більше осіб);

• для особи, яка висувається кандидатом на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 90 тис. і більше осіб) шляхом самовисування.

Тепер грошова застава розраховується за формулою: 4 розміри мінімальної заробітної плати (встановленої на день початку виборчого процесу) на кожні 10 тис. виборців (розмір однієї мінімальної заробітної плати – 4 723 тис. грн).

Наприклад, якщо ви балотуєтесь на посаду міського голови ви муситиме сплатити за право бути кандидатом:

- у Бердянську майже 172 тис грн (кількість виборців – 91 тис);

- у Дніпрі понад 1,4 млн грн (кількість виборців – 777 тис);

- у Києві майже 4,1 млн грн (кількість виборців – 2,2 млн). *

*Кількість виборців станом на 31.01.2020

Грошова застава повертається лише організаціям партій, що перемогли на виборах та отримали право на участь у розподілі депутатських мандатів, а також кандидатам, які обрані міськими головами. В інших випадках внесена грошова застава перераховується до відповідного обласного/міського бюджету.

Застава до прийняття Виборчого Кодексу

Процес проведення місцевих виборів, до прийняття Виборчого кодексу, регулювався Законом України «Про місцеві вибори». Зокрема, формула за якою Закон розраховував грошову заставу відрізнялась набагато меншою сумою, яку сплачував кандидат на посаду міського голови/партія, місцеві списки яких реєстрували кандидатів в депутати ВР АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради. Так, на місцевих виборах 2015 року зазначені суб’єкти мали сплатити 4 розміри місячної мінімальної заробітної плати (встановленої на день початку виборчого процесу) на кожні 100 тис. виборців. Порівнюючи стару та нову формули бачимо, що кількість виборців у новій формулі зменшилась в 10 разів.

Так, у 2015 році за право боротися за посаду міського голови:  

- Бердянська ви б внесли грошову заставу в розмірі 4 525 грн (кількість виборців майже 93 тис.);

- Дніпра – 38 307 грн (кількість виборців 786 тис.);

- Києва – майже 104 тис. грн (кількість виборців 2,1 млн).

Збільшення суми грошової застави обумовлене збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, а також зміною самої формули розрахунку. Але чи така формула відповідає теперішнім українським реаліям, в яких кандидат на посаду міського голови Києва повинен сплатити понад 4 мільйони гривень, тоді як кандидат в Президенти України – трішки більше 3 мільйонів гривень?

Вочевидь, збільшуючи суму грошової застави законодавець також хотів запобігти надмірній кількості кандидатів на місцевих виборах та стримати тих кандидатів, що не матимуть підтримки серед виборців і не продемонструють свої серйозні наміри. Але такий підхід має свої недоліки. На президентських виборах України 2019 року грошова застава становила 2,5 млн грн, але кількість кандидатів, кожен з яких вніс цю суму, була рекордною для України – 44. Тож, на практиці велика сума грошової застави не впливає ані на зменшення кількості кандидатів, ані на унеможливлення появи технічних кандидатів. Для тих кандидатів та партій, що мають “олігархічну” грошову підтримку збільшення грошової застави не буде перешкодою для участі у виборах. Це спонукатиме зростання політичної монополії. 

Висока ціна за можливість брати участь у виборах ставить під сумнів аспект рівності прав щодо доступу до політики. Створюється ситуація, за якої з політичної арени усуваються за майновим критерієм ті політичні сили, які не мають значних фінансових ресурсів для участі у виборах.

Про те, що рішення законодавця збільшити розмір грошової застави не можна назвати популярним свідчить звернення депутатів Полтавської обласної ради до Верховної Ради про неприйнятність великого розміру грошової застави на місцевих виборах, яке розглядатиметься Полтавською облрадою 28.02.2020. 

Окрім того, проаналізувавши нововведення Виборчого кодексу щодо розміру грошової застави, народні депутати подали законопроект щодо зменшення розміру грошової застави на місцевих виборах. У пояснювальній записці законопроекту зазначається, що сума застави є дискримінаційною, непомірною та в рази перевищує середній річний дохід в Україні, який становив у 2019 р. близько 125 тис. грн. Тож у законопроекті запропоновано змінити формулу розрахунку грошової застави, встановивши 4 розміри мінімальної заробітної плати (встановленої на день початку виборчого процесу) на кожні 90 тис. виборців.

Підхід до грошової застави інших країн

У світі практикується різний підхід застосування грошової застави. Наприклад, деякі країни повністю відмовляються від цього механізму. Так, у Японії та Польщі грошова застава на місцевих виборах не вноситься. Деякі країни встановлюють обов’язкове внесення грошової застави: Ірландія – $ 117 (на виборах до органів місцевої влади), Австралія – $ 165 (на виборах до місцевих рад), Нова Зеландія – $ 128 (вибори до органів місцевої влади). Деякі замість грошової застави встановлюють як обов’язкову умову для  висування кандидата/партії збір підписів виборців на підтримку кандидатів (Грузія, Польща). Також зустрічається поєднання грошової застави та збору підписів виборців (Нідерланди, Болгарія).

Загалом, інститут грошової застави є розповсюдженим явищем і використовується більш як у 80 країнах світу на різних видах виборів. Але обираючи цей “запобіжник” варто пам'ятати, що сума грошової застави не повинна створювати необґрунтований бар'єр для кандидатів. Дійсно, можна розраховувати на позитивну дію грошової застави, як фільтра кількості та якості кандидатів на виборах. Однак лише за умови, якщо законодавець зможе забезпечити розумний баланс суми цього запобіжника таким чином, щоб ті, хто не мають сильної фінансової підтримки могли скористатись одним з основних виборчих прав, а саме правом бути кандидатом на виборах.

Показовим є інший факт – балотуватись на посаду мера Лондона в 12(!) разів дешевше, ніж на мера Києва: кандидат на мера Лондона сплачує грошову заставу в сумі $ 13 000, а кандидат на мера Києва – $ 167 500.

Що можна запропонувати

Ще в березні 2019 року ЦЕДЕМ закцентував увагу на тому, що грошова застава на загальнодержавних українських виборах є найбільшою у світі (на президентських виборах – 2,5 млн грн, на парламентських – 4,1 млн грн) та рекомендував ряд пропозицій вирішення проблеми щодо надмірності грошової застави. Пропозиції ЦЕДЕМ до Виборчого кодексу щодо зменшення розміру грошової застави, як і щодо запровадження негрошової альтернативи заставі, на жаль, залишились поза увагою. 

Резюмуючи усе зазначене, питання зменшення грошової застави на місцевих виборах 2020 потрібно вирішувати вже зараз. Однак, якою має бути формула грошової застави та до якої суми її зменшити так, щоб дотримуватись правильного балансу, є дискусійним та потребує діалогу між усіма зацікавленими сторонами. 

Глобально, питання існування в Україні грошової застави як на місцевих, так і національних виборах, підлягає перегляду, а також потребує професійної дискусії та напрацювання ефективних рішень. Зокрема, доцільним є обговорення поєднання грошової застави з іншим механізмом – збором підписів виборців, а також і можливого запровадження інших негрошових “фільтрів” якості та кількості кандидатів і партій на виборах.