Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

24.05.2014 14:44

Юридична природа форс-мажору. Форс-мажор в комерційних відносинах

Дмитро Ляпін Приватний виконавець м. Києва, адвокат

Моя стаття в журналі «Платник Податків» № 06 (54) березень 2014 року

Актуальність темифорс-мажору в останній час викликана різними соціальними подіями, які певнимчином впливають, а в деяких випадках взагалі роблять неможливим здійснення комерційноїдіяльності.

На момент написання цієї статті Україною визнано факт окупації території АР Крим. Вже прийнято за основу законопроект № 4473-1 "Про правовий режим та забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях України". Відповідо до ч. 1 ст. 8 вказаного законопроекту, на тимчасово окупованій території забороняється:

а) будь-яка господарськадіяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вонапідлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільнихдокументів, сертифікації тощо;

    б) ввезення та/абовивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
   в) організаціязалізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
    г) користуваннядержавними ресурсами, у тому числі, природними, фінансовими, кредитними;
        д) здійснення грошовихпереказів;
    е) фінансуваннядіяльності, передбаченої пунктами «а» - «д» цієї частини, або сприяння їй вінший спосіб.

Крім того,передбачається встановлення кримінальної відповідальності за порушення обмежень(заборон) економічної діяльності на окупованій території України.

Фактично мова йде проте, що з моменту прийняття відповідного закону на окупованій територіїтимчасово буде припинено комерційну діяльність. Враховуючи також заборону наорганізацію сполучень та відповідних розрахунків, будь-яка взаємодія комерційнихорганізацій, які зараз знаходяться в АР Крим з іншими організаціями в Українита за її межами виключається.

Звідки ми можемо отримати ситуацію, що навіть попри бажання компанія,яка знаходиться та території АР Крим, не зможе виконати своїх зобов’язань домоменту зняття відповідних обмежень.У цьому і полягає форс-мажор!

Юридична природа форс-мажору

            Вукраїнському законодавстві не визначено де-юре поняття «форс-мажору», але порядз ним вживається поняття «обставин непереборної сили», яке має чіткезаконодавче закріплення. В основному, використовуючи одне із цих понять, маютьна увазі одне і те саме. Так само можливо сказати і про вживання цього поняттяв законодавчих актах. Наприклад, в Податковому кодексі України ці поняття нерозділяються, а вживаються як ідентичні.
        Але,є певне бачення, що все ж таки ці поняття мають різний зміст. Так у листі від 09.09.2001 року № 01-2.2/279 «Зауваженнядо Господарського кодексу» Вищий господарський суд України виклав своюаргументовану позицію. Вищим господарським судом було зазначено, що в контекстіч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України форс-мажорні обставини охоплюють нетільки події суспільного життя (наприклад, ембарго), але і стихійні явища.Проте, на думку суду, така позиція є юридично неправильною. Було зазначено, щокатегорія непереборної сили втілює в собі лише стихійні природні явища акатегорія форс-мажору – тільки виключні події суспільного життя.
         Схожапозиція зустрічається і серед науковців, які так само розділяють ці поняття.Але, також є позиція науковців, які ототожнюють ці поняття.
        Навласну думку, за відсутність законодавчого закріплення цих понять, відсутнібудь-які підстави розрізняти поняття форс-мажору та обставин непереборної сили.
           З точки зору етимології слово форс-мажор від франц. «forcemajeure» означає непереборну силу, що єпо суті тотожним поняттю «обставини непереборної сили», яке визначено в Цивільномукодексі України. Форс-мажор можна визначити як подію, яка не залежить від воліта/або дій сторін – учасників договору, але призводить до об’єктивноїнеможливості виконання зобов’язань, в тому числі договірних.
         Особливістю таких обставин є те, що сторона яка зазналавпливу форс-мажору звільняється від відповідальності за невиконання та/абоненалежне виконання своїх зобов’язань.
         Юридична природа форс-мажорулежить саме в площині правових відносин, пов’язаних з цивільно-правовоювідповідальністю.
     Частина 1 ст. 509 Цивільногокодексу України визначає що зобов’язання є правовідношення, в якому однасторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошітощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржникавиконання його обов'язку.
         Частіше зобов’язання виникають здоговору, в комерційній діяльності це майже 99 відсотків випадків, але це є випадкив основному по відношенню до інших контрагентів. В сфері комерційної діяльностінеобхідно також вести мову, наприклад, про зобов’язання зі сплати податків таінших платежів, оскільки правові наслідки їх невиконання є досить суттєвими.Але, податкові зобов’язання регулюються податковим законодавством, способирегулювання якого суттєво відрізняються від цивільного законодавства.
     Цивільним кодексом Українивизначено, що «цивільні права таобов'язки (зобов’язання) виникають із дій осіб, що передбачені актамицивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки».
      Підставамивиникнення зобов’язань, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних,художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчоїдіяльності;
3) завдання майнової(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
        Статтею 610 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконанняз порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
   Видами цивільно-правовоївідповідальності є: 1) припинення зобов’язання; 2) зміна умовзобов’язання; 3) сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди.
       Стаття 617 Цивільного кодексуУкраїни закріплює те, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється відвідповідальності за порушення зобов’язання. Якщо вона доведе, що це порушеннясталося внаслідок обставин непереборної сили.
        Натомість, у ч. 2 ст. 218господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо інше не передбаченозаконом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарськогозобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, щоналежне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборноїсили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійсненнягосподарської діяльності.
Таким чином, поняттям форс-мажоруохоплюються юридичні факти (обставини), які є підставою для звільнення від правовоївідповідальності.

Ознаками форс-мажорних обставин єнаступні:
1. вони не залежать від воліучасників цивільних (господарських) відносин;
2. мають надзвичайний характер;
3. є невідворотними;
4. унеможливлюють виконаннязобов’язань за даних умов здійснення комерційної (господарської) діяльності.
       Здійснивши аналіз чинних правовихактів, можна виявити наступні тенденції:
а). форс – мажорні обставини охоплюютьявища природи, а також соціальні явища (дії людей);
б). форс-мажорні обставини, яксоціальні явища відмежовуються від явищ природи (обставин непереборної сили).
    При цьому в законодавствівідрізняється випадки, коли дія форс-мажорних обставин може мати тимчасовийхарактер. Наприклад, встановлення ембарго на поставку (ввіз та/або вивіз)певних товарів, яке згодом може бути скасовано.
           Але не всі обставини, якіунеможливлюють виконання зобов’язань, можливо віднести до форс-мажору. Є такожобставини, які відносяться до комерційного ризику і не можуть вважатисяфорс-мажором. Так, частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу Українивстановлено, що обставинами непереборної сили не вважаються порушеннязобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних длявиконання зобов’язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини в комерційних відносинах

      Необхідно зазначити, щофорс-мажорні обставини не мають «преюдиціальний» (заздалегідь встановлений) характер.При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставинповинна це довести.
           Іншими словами, сторона якапосилається на конкретні обставини повинна довести те що вони є форс-мажорними іщо немаловажне, що ці обставини є форс-мажором саме для конкретного випадку.Виходячи з ознак форс-мажорних обставин довести їх надзвичайність таневідворотність.
    Діючим законодавством Україничітко не визначено що є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборноїсили). Є тільки загальне визначення і норми спеціального законодавства, якірозкривають поняття форс-мажору у різних відносинах, наприклад податкових,митних тощо.
          Також законодавством невстановлено чіткого переліку обставин, які можливо віднести до форс-мажору.Також законодавством не врегульовані інші питання, яки виникають (можутьвиникнути) у разі форс-мажору.
       Для сторін комерційного договорутака невизначеність тільки завдасть додаткові складнощі у врегулюванні ситуаціїфорс-мажору. Ймовірно, що сторони (одна із сторін) в результаті цього зазнаютьще і додаткових збитків.
      Вихід з цієї ситуації є лише один– більш чітке врегулювання цих питань в договорі. Юридичним підґрунтям цього єзакріплений принцип свободи договору.
       У відповідності до ст. 627Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборіконтрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимогрозумності та справедливості.
      На практиці досить часто сторонив договорах не приділяють належної уваги врегулюванню взаємних прав таобов’язків щодо ситуацій форс-мажору, а обмежуються лише загальними фразами.
           Враховуючи те, що відносини міжсторонами за договором мають не абстрактний, а цілком конкретний характер, то інорми договору, в тому числі з форс-мажору, повинні мати суто конкретнийхарактер. Так сторони в договорі можуть передбачити конкретні заходи (дії), якізобов’язана вжити сторона, яка зазнала впливу форс-мажору, передбачити заходищодо уникнення негативних наслідків дії форс-мажору тощо. В протилежномувипадку у сторін виникає можливість тлумачити такі «загальні норми» договору насвою користь.
         Крім того, прописуючи в договоріможливі ситуації форс-мажору для предмета договору, сторони можуть значнознизити ризик можливого форс-мажору, в тому числі за допомогою страхування.
Так прописуючи в договорі ті чиінші обставини форс-мажору важливо з самого початку зрозуміти реальність (вірогідність)їх виникнення в рамках конкретного договору, який укладається між комерційнимиорганізаціями.

   Умовно можливо розділитифорс-мажорні обставини на три групи:
           1)   природні явища – це виняткові погодні умови та стихійнілиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа,просідання і зсув ґрунту);
          Мають об’єктивний характер. Наприклад,доцільно передбачити в договорі на автомобільні перевезення виникненняфорс-мажорних обставин, які об’єктивно обмежують автомобільний рух (у зимовийперіод це нагромадження снігу) та відповідні дії сторін у разі виникнення такихобставин.
   2)   обставини соціального (публічного) характеру (страйк,локаут, дія суспільного ворогу, оголошена та неоголошена війна, загроза війни,терористичний акт, блокада, революція, заколот, масові заворушення, громадська,демонстрація, протиправні дії третіх осіб тощо);
          Необхідна реальна оцінка тих чиінших соціальних подій з точки зору їх потенційної загрози виконання сторонамизобов’язань за комерційним договором.
            Наприклад, не всі страйки та/абомасові заворушення, демонстрації тощо можливо віднести до форс-мажору поконкретному договору. Також, доцільним є уникнення ситуації, коли так званий«форс-мажор» є прямим наслідком дії (правомірної, а частіше неправомірної)однієї із сторін комерційного договору.
3)    дії влади (введення ембарго, заборони, квоти тощо).
      При укладенні договору сторониможуть реально оцінювати потенційні загрози прийняття того чи іншогонормативного акту, що зробить неможливим виконання зобов’язань за договором.
         Також, необхідно розрізнятивипадки, коли заборона є наслідком протиправних дій сторони (порушення умовпроведення комерційної діяльності). В такому випадку, вказані обставини небудуть вважатися форс-мажором.
Те що форс-мажорні обставининеобхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставинповинно бути посвідчено відповідним компетентним органом.
        В України наявність форс-мажорнихобставин посвідчується Торгово-промисловою палатою України, у відповідності дост. 14 ЗУ «Про торгово-промислові палати України» № 671/97-ВР від 02 грудня1997 року.
       В основному посвідченняфорс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України відбувається увідносинах з присутністю іноземного елементу. Але, на практиці досить частосторони звертаються до Торгово-промислової палати України при посвідчення форс-мажорнихобставин також у інших випадках.
     Також на практиці посвідченняфорс-мажорних обставин здійснювалось і регіональними відділеннямиТоргово-промислової палати України. Але, судами при розгляді спорів в основномутакі документи не приймаються до уваги, оскільки регіональні відділенняТоргово-промислової палати України повноваженнями щодо посвідченняфорс-мажорних обставин не наділені.
            На необхідність доведенняобставин форс-мажору також вказується в Конвенції Організації Об'єднаних Наційпро договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року. Встатті 79 зазначеної Конвенції більше детально визначено порядок дій сторінщодо звільнення від відповідальності у випадку виникнення форс-мажору.
         Так, форс-мажором вважаєтьсяперешкода у виконанні стороною своїх зобов’язань, яка знаходиться позаконтролем сторони, її виникнення не могло бути передбачено стороною під часукладення договору та сторона не має можливості уникнути чи подолати відповіднуперешкоду або її наслідки.
            Крім того, на сторону покладенообов’язок повідомити у розумний строк іншу сторону про настання форс-мажору.Сторона, яка зазнала впливу форс-мажору несе відповідальність за своєчаснеповідомлення про це іншої сторони (відшкодування збитків викликанихнесвоєчасним повідомленням про настання обставин форс-мажору).
       Також, визначено, що звільненнявід відповідальності внаслідок форс-мажору також застосовується на випадки,коли сторона не може виконати свої зобов’язання внаслідок форс-мажору третьоїособи. Це випадки коли невиконання стороною свого зобов'язання викликаненевиконанням третьою особою, залученою нею для виконання всього чи частинидоговору. Тобто діє правило: «Форс-мажор мого контрагента – це також і мійфорс-мажор».
Де що по іншому це питанняврегульовано в Цивільному та Господарському кодексах України. Як вказувалосьвище, за загальним правилом, невиконання зобов’язань контрагентами відноситьсядо комерційного ризику, незалежно від причин такого невиконання. Проте, привиникненні подібних ситуацій раджу все ж таки оформлювати це як форс-мажор, апотім вже шукати вихід із цієї ситуації.

Форс-мажор у податкових відносинах

          Податковим кодексом України форс-мажоррозглядається як підстава звільнення від відповідальності за порушенняподаткового законодавства та/або підстава звільнення від податковихзобов’язань.
     Так, підпунктом г) пункту14.1.11. статі 14 Податкового кодексу України, безнадійною заборгованістю визнається, зокрема, заборгованість,стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили,стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку,передбаченому законодавством.
      У відповідності з пунктом 101.2.статті 101 Податкового кодексу України, вважається безнадійний податковимборгом, який підлягає списанню, податковий борг платника податків, що виниквнаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
         Наприклад, не виникають податковізобов’язання щодо втраченого підакцизного товару, якщо його втрата викликана,зокрема, форс-мажорними обставинами (п. 216.3. статті 216 Податкового кодексуУкраїни).
     Пунктом 159.3.5. статті 159визначено порядок підтвердження форс-мажору. Так, вважається підтвердженнямфорс-мажорних обставин наступне:
1) підтвердженняТоргово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чистихійного лиха на території України;
2) підтвердження уповноваженихорганів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разінастання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такоїдержави;
3) рішення Президента України прозапровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України,затвердженого Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів Українипро визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежіта інших видів стихійного лиха, у тому числі рішення щодо визнання окремихмісцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які потягли за собоювтрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років.
          Єтакож судова практика щодо оскарження податкових рішень про донарахуванняподаткових зобов’язань та/або застосування штрафних (фінансових) санкцій. Підставами для скасування судамивідповідних податкових рішень є саме форс-мажорні обставини.
         Вякості приклада хочу навести Постанову Окружного адміністративного суду містаСевастополя від 01 квітня 2010 року по справі № 2а-33/10/2770, яка булозалишена в сили апеляційною та касаційною інстанціями.
            Відповідно до зазначеногосудового рішення скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових)санкцій до платника податків. Так, рішенням податкової інспекції булозастосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України «Пропорядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
        Підприємство, оскаржуючивідповідне податкове рішення, посилалось на те, що порушення строків поверненнявалютної виручки було викликано саме форс-мажорними обставинами. Саме наявністьфорс-мажорних обставин стало підставою скасування судом відповідногоподаткового рішення.

Залишити коментар

Усі матеріали автора