Комісія на придбання безготівкової іноземної валюти: що з нею не так?
Валютне регулювання
Комісія на придбання безготівкової іноземної валюти: важливо запам'ятати ім'я ініціаторів цього корупційного ідіотизму
Враховуючи, що ідея введення комісії на купівлю безготівкової валюти набуває все більшої популярності в уряді та Нацбанку, дозволю собі пояснити, чому це відверто шкідлива для економіки та очевидно корупціогенна пропозиція.
Шкода, що нинішнє покоління можновладців не тільки жахливо корумповане, але до того ж немає в достатньо обсязі необхідних економічних знань та управлінської пам'яті щодо економічної історії сучасної України. А ми вже проходили ситуацію значного дефіциту платіжного балансу та намагань вирішити це питання впровадженням комісії на придбання безготівкової іноземної валюти.
Наведу найбільш очевидні схеми, як бізнес обходитиме сплату цієї комісії.
Перша з них стара як світ — започаткування різноманітних бартерних схем, коли експортери будуть домовлятись з імпортерами щодо обміну експортних товарів на імпортні. Це робитимуть через зареєстровані у сприятливих податкових юрисдикціях компанія, на які будуть оформлятись операції по експорту та імпорту.
Десь схожа схема діятиме через систему векселів.
Ну і теж зовсім не нова для України схема — валютні кредити для імпорт товарів під гарантії компаній-експортерів. Валютні кредити не гаситимуться. Їх оплачують компанії-експортери. А потім імпортери, якщо необхідно, через низку “компаній-прокладок”, погашатимуть зобов'язання перед компаніями-експортерами, тільки вже у гривнях.
Звісно, наші корумповані урядовці спільно з корупційними йолопами з Нацбанку демонстративно влаштовуватимуть “шмони”, вводитимуть все більше і більше регуляторних обмежень, щоби “чужий” бізнес не зміг обходити сплату комісії на купівлю іноземної валюти, але “зрозумілі” для можновладців компанії всі ці операції проводитимуть.
В результаті, частина прибутків залишатиметься за межами України, а надходження безпосередньо іноземної валюти — скорочуватиметься. Що призводитиме до ще більшого тиску на курс гривні.
Зрозуміло, що згодом весь цей ідіотизм скасують. Правда, за цей час хтось на цьому добряче за робить під час війни, а всі інші — стануть біднішими.
- Архіви як джерело історичної пам’яті та інформації Валентина Шрамко 12:35
- Який відсоток "плинності" можна вважати верхньою межею? Олександр Висоцький 11:25
- Кредиторські вимоги податкового органу у справі про банкрутство Євген Морозов 09:40
- Неоподаткування доходу з OnlyFans: відповідальність та кримінальні наслідки Іван Бєдний 09:18
- Актуальні питання електронного бронювання працівників Яна Богданова 08:43
- Ответ на вызов истории: Тридцать первый месяц войны Джейхун Маммадов 08:00
- Висновки з минулого – для кращого майбутнього Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:41
- Захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені штучним інтелектом Артем Гордєєв вчора о 14:51
- Формування нової земельної ділянки шляхом поділу сформованої ділянки Євген Морозов вчора о 07:45
- Строки давності за самовільне будівництво на захопленій землі Дмитро Зенкін 22.09.2024 12:48
- Встановлення дійсного автомобільного перевізника Укртрансбезпекою Євген Морозов 22.09.2024 08:20
- Юридическая защита бизнеса в условиях военного положения Світлана Приймак 21.09.2024 22:29
- Товарно-транспортна накладна – зміна акцентів в судовій практиці Верховного суду Євген Морозов 21.09.2024 08:48
- Влада над владою – умова оновлення України. 4. Від раболіпства до національної ідеї Вільям Задорський 21.09.2024 07:34
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук 20.09.2024 16:34
-
Чума свиней на порозі. Хто її приніс та що буде з цінами на м’ясо
Бізнес 24849
-
Найбільший металургійний комбінат України оголосив про скорочення виробництва
Бізнес 11384
-
"Це змінить правила гри". Найбільші банки світу вирішили підтримати ядерну енергетику
Бізнес 9630
-
Ціна на соняшник в Україні зросла
Бізнес 8966
-
Найбільший виробник українського легпрому розповів про загрозу секондхенду
Бізнес 8829