Україна: величезні загрози державності, одночасно — неймовірне вікно можливостей
Економічна політика
Зустріч Президента Зе з головами парламентських фракцій, його наміри запропонувати зміни до податкового законодавства, спрямовані на зменшення тиску на бізнес, рішення деяких бізнесменів сплатити податки наперед, що дозволятиме забезпечити фінансування збройних сил України — це все справді позитивні повідомлення, які демонструють готовність глави держави, провідних політиків та бізнесменів почати спільно захищати нашу державу.
І тут надзвичайно важливо, щоби у першу чергу у глави держави слова та реальні справи не розійшлися у різні боки.
Україна зараз стоїть перед величезною загрозою втрати державності. Але при цьому, при правильній, послідовній економічній політиці, у нас відкривається неймовірне вікно можливостей.
Західні держави певною мірою змушені, але усвідомлено готові надати Україні максимально підтримку — військово-технічну, фінансову. Лідери західних держав розуміють, що не можна допустити окупацію та знищення української державності, бо Російська імперія зупиниться лише там і тоді, де їй дадуть відсіч. Тому вони не можуть допустити поразки України.
Але при цьому для них надзвичайно важливо, у тому числі в контексті громадської думки в своїх країнах, щоби українська влада дійсно робила кроки, які забезпечать позитивні зміни умов ведення бізнесу та створення сприятливих умов для інвестицій в українську економіку, демонструвала реальну боротьбу з корупцією, відсутність вибіркового тиску на бізнес та надання податкових, бюджетних та інших преференцій тим чи іншим бізнесменам, пов'язаним з діючою владою.
Західні політики, експерти, журналісти не приховують, що нинішня українська влада ухвалює багато рішень, м'яко кажучи, не дуже добрих.
Так експерт провідного американського ділового журналу Forbes Kenneth Rapoza днями пише: “Насамперед, йому (Президенту Зе) необхідно розробити та затвердити економічну політику, спрямовану на зростання.”
Далі експерт зазначає, що замість цього відбувається податковий тиск на бізнес. Внаслідок чого корпоративні інвестори відмовляються від України.
І далі він вказує, що “розчарування зростає ще більше, оскільки в Україні існує думка, що підвищення податків стосується не всіх. Найбільші критики Зеленського зазначають, що один з його головних прихильників, мільярдер Ігор Коломойський, який перебував під санкціями США, користувався підтримкою парламенту, щоб уникнути підвищення податків на його видобуток”.
Kenneth Rapoza резюмує, “навіть без Росії політичний ризик залишається високим для бізнес-інвесторів, іноземних і внутрішніх. Це такий же зустрічний вітер для Зеленського, як і геополітика”.
Я звернув увагу лише на цю статтю, хоча статей подібного змісту у західних ЗМІ більш ніж достатньо для того, щоби формувати негативний образ України.
Зараз можна і потрібно це змінити. Західні держави готові допомогти Україні встояти в умовах зростаючої російської військової агресії.
Але для цього Президенту Зе необхідно вносити суттєві корективи у своє оточення, починаючи від найбільш одіозних осіб на кшталт Єрмака, Смірнова, Татарова, податкового ідеолога Гетманцева.
Пану Зе необхідно проявити політичну волю в частині призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, бо всі західні партнери усвідомлюють, що блокування рішення з цього приводу йде від нього.
Він повинен продемонструвати конкретними кроками, що Україна переходить до інвестиційно привабливої податкової політики, в якій не будуть “кошмарити” бізнес, що нарешті пан Коломойський перестане отримуватиме податкові та бюджетні преференції, а також не матиме можливостей для беззастережного пограбування української держави.
Те, що Президент Зе вперше за часів свого керування державою зустрівся з головами парламентських фракцій, проголошення намірів об'єднатись в умовах надзвичайної загрози українській державності, бажання суттєво зменшити податковий тиск на бізнес, вказує, що принаймні демонструється готовність до політичного примирення та формування іншої економічної політики. Сподіваюсь, хоча б зараз український політикум продемонструє, що їхні слова відповідають їхнім діям.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9825
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5028
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4518
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3554