Не вирішуючи системні проблеми в енергосекторі, матимемо зростаючі проблеми в економіці

Ринок газу, енергосектор

Майже синхронно зі справжніми зимовими морозами та снігом опозиційні політики на різноманітних ток-шоу наввипередки розповідають про енергетичний колапс. І радять справжнім енергетикам, коли та як їм треба було закуповувати енергоресурси.

При цьому ще влітку вони чомусь таких порад не давали – були зайняті іншими темами, популярними серед електорату.

Та тепер одна з ТОП-тем – це енергетика. Усіх раптом зацікавило, чи вистачить нам вугілля та газу до кінця опалювального сезону. І як рекордно високі ціни на газ на світовому ринку вплинуть на пересічних українців.

Так, екс-прем’єр Арсеній Яценюк в ефірі «Свободи слова Савіка Шустера» риторично запитує «Як у цю ситуацію можна було так зайти бездарно?» і прогнозує серйозні проблеми українській промисловості через високі ціни на газ, а також важку підготовку до наступного опалювального сезону.

За його словами, паливом треба було запастися ще влітку. І тоді, мовляв, ціни для промисловості зараз були би нижчими.

Гадаю, за таку «аналітику» Арсеній Яценюк явно заслужив звання «Капітана Очевидності» всього інформаційного тижня.

Проте, на жаль, ще навесні таких заяв від Арсенія Петровича не було чути. А шкода. Бо, як виявилося, на той момент фінансовий план, затверджений попереднім менеджментом Нафтогазу, не передбачав імпорту газу взагалі! Андрій Коболєв не планував імпортувати паливо по закінченню попереднього опалювального сезону.

Детальніше про це чинний глава Нафтогазу Юрій Вітренко розповів на ток-шоу «Свобода слова» на ICTV.

Проект фінплану подає саме менеджмент Нафтогазу. Якби до кінця квітня 2021 року в ньому була передбачена закупівля газу, тоді уряд був би змушений це враховувати при його затвердженні.

Нагадаю, Андрія Коболєва звільнили з Нафтогазу наприкінці квітня, коли ціни на європейських хабах були ще нижчими, аніж у травні та всі наступні місяці (при чому з кінця літа – в рази).

На жаль, на той момент ніхто (і Яценюк теж) не міг передбачити активні маніпуляції Газпрому на європейському ринку, які він здійснив за допомогою скорочення постачань газу в країни ЄС, у тому числі майже повної зупинки закачування газу в європейські газові сховища, які знаходяться в його управлінні.

Так, станом на 6 грудня поточного року, UGS Rehden, яке контролюється Газпромом (забезпечує 19,3% всіх потужностей газових сховищ Німеччини), заповнене лише на 5,82%.

UGS Bergermeer, яке теж контролюється Газпромом (забезпечує 33,5% всіх потужностей газових сховищ Нідерландів), заповнене лише на 24,07%.

UGS Haidach (astora), також знаходиться під контролем Газпрому (забезпечує 11,9% всіх потужностей газових сховищ Австрії), заповнене на 40,44%.

Мало хто не тільки в Україні, але і Європі міг передбачити активні маніпулятивні дії та газовий шантаж Газпрому, який у такий спосіб домагається примусити ЄС погодитись на введення в експлуатацію «Північного потоку 2», до того ж з порушенням всіх існуючих процедур.

Проте, незважаючи на таку вкрай непросту ситуацію на європейському газовому ринку, Україна все ж накопичила в своїх підземних сховищах достатньо газу – майже 19 млрд кубів.

«Зараз у нас у сховищах нормальні обсяги газу… З погляду очікувань, за нормальних обставин не має бути проблем. Як тоді ми проходили безперебійно зиму, так і зараз ми маємо спокійно пройти зиму, щоб усім споживачам в Україні вистачило газу»,– нагадує Юрій Вітренко.

При цьому саме Нафтогаз знову став не лише найбільшим видобувником, але й найбільшим імпортером газу, імпортувавши 77% від усього обсягу імпортованого в Україну газу!

Як зауважив Юрій Вітренко, в червні-грудні Нафтогаз імпортував близько 2,5 млрд кубометрів. На закупівлю газу на зиму Нафтогаз витратив загалом 86 млрд грн. З них 42 млрд — на закупівлю імпортного газу. «Якби закупівля газу не відбулася влітку, зараз відповідний обсяг коштував би вдвічі більше», - додав він.

Тобто, по-факту, чинний менеджмент Нафтогазу зробив усе від себе залежне, аби не допустити критичної ситуації в енергетиці й запастися якомога більшими обсягами газу за максимально несприятливих умов. Та натомість нарвався на критику диванних енергетиків і політиків-популістів, які начебто переймаються, як перезимують українці.

Якщо для них це справді важливо, хотілося б закликати політиків не спекулювати хоча б на темі ціни газу. Бо «красиві» лозунги про дешевий газ для населення чи промисловості зрештою лише шкодять вітчизняній газовидобувній галузі. Інвестиції й зрештою сам видобуток падають. Такими темпами ми будемо змушені імпортувати більше й платити зрештою дорожче. Але винити в цьому політики-популісти будуть кого завгодно, але тільки не себе.

А нам треба навпаки зменшувати свої потреби в імпорті й розвивати власний видобуток і підвищувати енергоефективність.

Натомість ціну газу має визначати ринок. Зараз Нафтогаз рятує населення та теплокомуненерго від захмарних цін. Але робити це весь час – нереально. Адже в такому разі страждатиме держбюджет.

У Нафтогазу просто не вистачить надовго ресурсу, аби покривати різницю між зависокою ринковою вартістю газу і власне тією, яку сплачує населення. Ринкова ціна нині становить 45 грн за кубометр, а населенню продають за близько 8 грн. Тобто різниця у понад п'ять разів.

Про це в прямому ефірі ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1+1» заявив Юрій Вітренко.

Вважаю, що наше суспільство має нарешті усвідомити: газ не може бути дешевим тільки тому, що так сказали по телевізору ті чи інші політики. Газ – це дорогий енергоресурс, який треба споживати раціонально та економно.

Протягом останніх декількох років постійно наголошував на необхідності на законодавчому рівні закріпити обов'язок облгаззбутів, облгазів та підприємств теплокомуненерго (всіх форм власності — державної, комунальної, приватної) закуповувати саме у другому кварталі 110% річних обсягів газу, які їм необхідні для виконання своїх зобов'язань з постачання газу та теплоносія споживачам протягом 12 місяців.

На НАК «Нафтогаз» не повинен покладатися обов'язок забезпечувати їх газом. Він має виконувати лише функції постачальника останньої надії у разі, коли відповідні постачальники не виконали своїх обов'язків із закупівлі необхідних обсягів газу станом на 1 липня. Але тоді їх потрібно повністю позбавляти ліцензій та забороняти у майбутньому надавати житлово-комунальні послуги населенню та бюджетним установам.

Якщо зберігатиметься нинішня ситуація, коли НАК «Нафтогаз» змушений постачати їм газ за заниженою ціною і до того ж без відповідної передоплати, тоді позбутися збитків на десятки мільярдів гривень він не зможе ніколи.

Незалежно від того, наскільки буде складним проходження цього опалювального сезону, у першу чергу саме уряду, а не керівництву НАК «Нафтогаз» необхідно:

По-перше, вже зараз терміново розробляти заходи, які забезпечуватимуть з квітня наступного року перехід населення та бюджетних установ на систему розподіленої на 12 місяців щомісячної абонплати за газ, тепло, електроенергію, за тарифом встановленим кожного року, станом на 1 липня.

По-друге, терміново впроваджувати державну програму заміни старих газових котлів у домогосподарствах, які використовують газ для опалення (з наявних 7,5 млн потрібно заміняти десь від 6 до 6,5 млн таких котлів). Це може забезпечити щорічне скорочення споживання газу на 2,5-3 млрд м3.

По-третє, розробляти і терміново запускати державну програму заміни газових плит на електроплити у багатоповерхових будинках. Це має скоротити вкрай неефективне використання газу, зупинити карколомне зростання тарифів на обслуговування газових мереж та зупинити трагедії, пов'язані з вибухом побутового газу у багатоповерхівках.

По-четверте, уряду спільно з органами місцевого самоврядування кожного населеного пункту, де є централізована система опалення, розпочати розробку програм, можливо із залученням західних фахівців, ефективної моделі теплозабезпечення в них.

По-п'ятих, розробка державної програми співучасті держави, місцевих громад, власників енергорозподільних компаній та громадян у заміні застарілих електромереж у багатоповерхівках та електропідстанцій, які не витримують зростаючого споживання електроенергії всіма категоріями споживачів.

Якщо це не почати робити негайно, то нас неминуче чекає вибухове зростання проблем в енергосекторі та постійні блекаути.

А тоді можновладці будуть перекладати провину за енергетичні колапси на менеджмент НАК «Нафтогаз», облгазів та облгазпостачів, енергогенеруючих, енергопостачальних та енергорозподільчих мереж.

Вони про це красиво розповідатимуть на чергових ток-шоу. От тільки пересічним громадянам від цього не буде легше, якщо вони взагалі матимуть фізичну можливість їх дивитись.