Як Prozorro.Продажі "гублять" прибутки держави та завищують показники власної роботи
Економічні реформи: Prozorro.Продажі
Аліса із Задзеркалля казала: “Щоби стояти на місці потрібно чим далі, тим швидше бігти”. Правильність цієї філософської тези підтверджується повсякденним життям. Навіть самі правильні у своїй суті реформи лише тоді даватимуть відчутний суспільству результат, коли буде політична воля та компетентність їх постійно покращувати та розвивати. Якщо цього не відбувається, то неминуче розпочинається відкочування назад. Ми це можемо бачити на прикладі багатьох реформ, розпочатих за часів президентства Порошенка, які зараз деградують та все більше дискредитуються.
Одним з таких сумних прикладів є реформа публічних закупівель та система Prozorro.Продажі — те, чим часто люблять хизуватися чиновники. Платформу з продажу створили ще в 2017 році з метою реалізації активів банків-банкрутів, зокрема прав вимог за кредитними договорами.
З часом сфера застосування Prozorro лише зростала. Логіка чиновників була проста: мовляв, компанія не лише зробила зрозумілою саму процедуру торгів, так ще й приносить значні надходження для державного бюджету.
З вуст представників самого Prozorro.Продажі можна й взагалі почути про те, що вони заробили для держави понад 55 млрд грн.
Та давайте разом перевіримо факти.
Перше, що викликає сумніви — сама цифра надходжень від роботи Prozorro.Продажі. Казати, що саме система заробила 55 млрд грн для держави, щонайменше некоректно.
Система Prozorro.Продажі — це система аукціонів, тому її ефективність слід оцінювати лише як різницю між стартовою ціною активу та фактичною ціною продажу. Якщо простіше, надходження системи — це різниця між кінцевою та стартовою вартістю лоту.
До прикладу: якщо стартова ціна активу становила 10 млн грн (згідно з оцінкою майна, балансовою вартістю чи думкою продавця), а на системі Prozorro.Продажі його реалізували за 11 млн грн, то додаткові надходження склали всього 1 млн грн, а ні як аж 11 млн.
Сюрприз №1. Звернемося до публічного модуля системи.
Згідно з даними сайту bi.prozorro.sale, картина продажів на базі системи зовсім не така райдужна. За всю історію роботи платформи Prozorro.Продажі загальна сума виставлених лотів склала 1,45 трлн грн, тоді як продано було активів на лише 58 млрд грн.

Тобто, завдяки “надефективній” системі продажів держава змогла продати лише 4% від загальної вартості виставлених активів. Це важко назвати перемогою.
Стає дедалі більш очевидно: якщо дивитися всі активи загалом, то ніякого приросту вартості аукціони на базі Prozorro.Продажі не принесли.
Втім у керівництві Prozorro.Продажі воліють не згадувати про цю статистику на форумах чи нарадах. Публічно вони й далі повторюють, що “система Prozorro.Продажі заробила для держави понад 55 млрд грн”.
Але це маніпуляція!
Другий момент, який люблять підкреслювати представники Prozorro.Продажі — аналітичний публічний модуль системи. За їхніми словами, кожен охочий може самостійно перевірити дані й переконатися у цьому.
Та річ у тому, що розробники системи Prozorro.Продажі навмисно вирішили “жонглювати” даними в системі для того, щоб показати нібито вигоду таких торгів для держави. І тут мова йде не просто про слова якихось чиновників, але про технічну складову роботи системи.
Подивимось на конкретних прикладах.
Актив: Нежитлова будівля (прибудова до адміністративного будинку) літ. А, загальною площею 5 975,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 26, бульвар Тараса Шевченка, буд. 8.
В системі Prozorro.Продажі вказаний лот вдалося реалізувати лише з четвертого разу, що видно на зазначеному слайді.

Початкова ціна лоту становила 399 млн грн. Але на першому аукціоні в системі актив не реалізували.
Під час другої спроби ціна знизилася до 359 млн грн, але знову не вдалося знайти покупців. Була й третя спроба зі зниженням ціни вже до 319 млн грн. Та навіть “знижка” у 80 млн гривень не вплинула на потенційних покупців.
Попри всі запевнення у ефективності роботи системи, аукціон тричі не відбувся, навіть із пониженням стартової ціни.
Лише коли стартова ціна на об'єкт знизилась до 279 млн грн — на 120 млн гривень нижче від початкової ціни — державне підприємство змогло продати цей актив за 294 млн грн.
Не треба пояснювати, що в цій системі продажі це приміщення втратило в ціні.
Сюрприз №2: при фактичному падінні ціни активу на 25%, аналітичний публічний модуль Prozorro.Продажі показує, що начебто відбувся її приріст на 5,16%.

Тобто, зростання ціни активу з 279 млн грн до 294 млн грн в ході четвертого аукціону, за версією ДП “Прозорро.Продажі”, є “збільшенням”. Про її фактичне падіння на 105 млн гривень у підприємстві вирішили не згадувати.
Це очевидне маніпулювання даними. І таких випадків чимало.
Претензії до роботи системи Prozorro.Продажі виникають й у представників інших державних органів та різних бізнес-спільнот. Мова йде не лише про неможливість реалізувати активи, але й про прозорість правил роботи в системі та зірвані угоди на мільйони гривень.
Це стосується й ситуації навколо приватизації одного з підприємств ДП “Укрспирт” — Косарського МПД у Броварах Київської області.
Після проведення торгів на базі майданчику Prozorro, інвестор дізнався про те, що на заводі на відповідальному зберіганні знаходиться заарештований з 2012 року спирт, який займає до 50% усіх ємностей для зберігання продукції.
Своєю чергою, ДП “Укрспирт” заявив, що не має можливості вивезти заарештований спирт, тоді як Фонд держмайна не може змінити умов типового Договору та зобов'язати це зробити.
Проблема у тому, що тепер всі 8 учасників аукціону відомі. Угоду при цьому не було укладено — лот ймовірно виставлять на торги знов. Потенційні учасники, знаючи одне про одного та про максимальні ставки попередніх торгів, можуть домовитися за межами торгової системи — хтось відмовиться, розуміючи, що не може запропонувати більше, а сам переможець врешті «зекономить». В результаті держава отримає вже не 194 млн грн, а десь 140-150 млн. Реальної конкуренції більше не буде.
Тобто через проблеми сервісу Прозоро.Продажі, держава недоотримає 50 млн грн. А що ж зроблять в компанії? Правильно, і далі розповідатимуть, що не втратили гроші, а принесли мільйони!
Виправити систему не так складно. Достатньо чесно вирахувати зниження цін та втрати від повторних аукціонів. Але звісно, робити цього ніхто не буде. Бо отриманими цифрами у презентаціях та виступах вже не похизуєшся.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 238
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9902
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6218
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
2771