Чим "Укрзалізниця" збирається тягнути вагони, придбані у Коломойського та Тігіпка?
Укрзалізниця
Днями вже коментував форум, присвячений “Укрзалізниці” (“УЗ”) – «Велике будівництво – нова залізниця».
Але в ньому торкнувся лише загального підходу щодо чергової піар-забавки Президента Зе.
Звертав увагу, що спочатку потрібно провести реформу залізничної галузі, у тому числі провівши демонополізацію, унеможлививши корупцію та тотальне розкрадання державної компанії, визначивши джерела і механізми субсидування пасажирських залізничних перевезень, напрямки та джерела інвестування у залізничну галузь.
Проте варто також звернути увагу на певні тези Президент Зе, проголошені на форумі. Він заявив, що на державну компанію чекають великі зміни, і обіцяв, що до кінця року компанія отримає три дизельні поїзди. Ще 20, як очікується, буде збудовано до 2023 року.
Звісно, ініціатива дуже достойна. Проте що таке 23 поїзди для компанії, де локомотивний парк зношений на 90%? Практично — нічого.
Щоби було зрозуміло, що означають на практиці ці нові придбання локомотивів, слід нагадати, що за даними самої “УЗ”, в інвентарному парку компанії наразі понад 1,6 тис. електровозів та майже 2 тис. тепловозів.
При цьому знос електровозів становить 94,4%, а тепловозів — 98,3%. Із загального інвентарного парку локомотивів лише 190 одиниць (або 5,3%) молодше 25 років!
Через це, за даними вантажоперевізників, обіг вагонів погіршився вже вдвічі — замість 10 діб вони їдуть уже 17-20. І головна причина — саме відсутність тяги. Тобто, вагони банально нічим везти – бо локомотиви зламані, а для ремонту немає деталей, бо їх років 50 ніхто вже не випускає.
Важливо нагадати, що на сьогодні локомотивна тяга — це законодавчо визначена монополія “УЗ”.
За таких обставин можна зрозуміти роздратування клієнтів “УЗ”. Тому що компанія вже підвищила тарифи на вантажні перевезення, і планує чергове підвищення у січні 2022 року. Проте з підвищенням вартості послуг має відбуватися покращення їх якості. А у нас все відбувається з точністю до навпаки: що дорожчі послуги “УЗ”, то вони гірші.
Але замість того, щоб, як казав Козьма Прутков, «зрити у корінь» і вирішувати ключову проблему УЗ — оновлення локомотивного парку — компанія вирішила провести кардинально іншу ініціативу. А саме — списати робочі вантажні вагони. Саме так виглядає програма щодо обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів до нормативних 22 років.
Тобто вагони, які в змозі працювати і возити вугілля, руду або зерно, треба списати. А локомотиви — справа десята. При цьому, всі якось забули, що і старі, і нові вагони возити рейками просто нічим.
Причина, через яку “УЗ” відмовляється від закупівлі локомотивів для вагонів, дуже проста, і я про неї вже писав: лобізм вагонобудівних заводів, які належать олігархам, серед яких — Коломойський та Тігіпко. Саме вони в результаті отримають понад 100 мільярдів гривень на виконання програми, яка явно не є пріоритетом для “УЗ”.
Програму по оновленню локомотивного парку “УЗ” затвердила ще у серпні цього року. Вона передбачає, що компанія до 2033 року має закупити понад 300 одиниць тяги — електровозів і тепловозів, а також капітально відремонтувати 160 магістральних тепловозів. На ці цілі їй треба десь знайти понад 90 мільярдів гривень. І щось я дуже сумніваюся, що компанія зможе ці гроші викласти з власної кишені, враховуючи, що вона другий рік поспіль у мільярдних збитках, а інвестиційні програми вже сім років не виконуються.
Тепер же до цих 90 мільярдів можуть додатися понад 50 мільярдів, які необхідно буде витратити на оновлення вагонного парку. Тобто, їй доведеться влізти у ще більші борги — а їх у компанії зараз, нагадаю, майже мільярд доларів.
Сподіваюся, влада на хвильку зупиниться, і спитає себе — а навіщо нарощувати борговий портфель компанії, особливо у ситуації, коли у такому нарощуванні немає сенсу і логіки? Додавши грошенят пану Коломойському, який, як відомо, при нинішній владі бідує, можуть зупинитись самі залізничні перевезення. Від слова “взагалі”, бо просто не буде чим вагони і пасажирські, і вантажні тягнути.
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 262
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9415
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8811
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3307
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3182
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2402