Чим "Укрзалізниця" збирається тягнути вагони, придбані у Коломойського та Тігіпка?
Укрзалізниця
Днями вже коментував форум, присвячений “Укрзалізниці” (“УЗ”) – «Велике будівництво – нова залізниця».
Але в ньому торкнувся лише загального підходу щодо чергової піар-забавки Президента Зе.
Звертав увагу, що спочатку потрібно провести реформу залізничної галузі, у тому числі провівши демонополізацію, унеможлививши корупцію та тотальне розкрадання державної компанії, визначивши джерела і механізми субсидування пасажирських залізничних перевезень, напрямки та джерела інвестування у залізничну галузь.
Проте варто також звернути увагу на певні тези Президент Зе, проголошені на форумі. Він заявив, що на державну компанію чекають великі зміни, і обіцяв, що до кінця року компанія отримає три дизельні поїзди. Ще 20, як очікується, буде збудовано до 2023 року.
Звісно, ініціатива дуже достойна. Проте що таке 23 поїзди для компанії, де локомотивний парк зношений на 90%? Практично — нічого.
Щоби було зрозуміло, що означають на практиці ці нові придбання локомотивів, слід нагадати, що за даними самої “УЗ”, в інвентарному парку компанії наразі понад 1,6 тис. електровозів та майже 2 тис. тепловозів.
При цьому знос електровозів становить 94,4%, а тепловозів — 98,3%. Із загального інвентарного парку локомотивів лише 190 одиниць (або 5,3%) молодше 25 років!
Через це, за даними вантажоперевізників, обіг вагонів погіршився вже вдвічі — замість 10 діб вони їдуть уже 17-20. І головна причина — саме відсутність тяги. Тобто, вагони банально нічим везти – бо локомотиви зламані, а для ремонту немає деталей, бо їх років 50 ніхто вже не випускає.
Важливо нагадати, що на сьогодні локомотивна тяга — це законодавчо визначена монополія “УЗ”.
За таких обставин можна зрозуміти роздратування клієнтів “УЗ”. Тому що компанія вже підвищила тарифи на вантажні перевезення, і планує чергове підвищення у січні 2022 року. Проте з підвищенням вартості послуг має відбуватися покращення їх якості. А у нас все відбувається з точністю до навпаки: що дорожчі послуги “УЗ”, то вони гірші.
Але замість того, щоб, як казав Козьма Прутков, «зрити у корінь» і вирішувати ключову проблему УЗ — оновлення локомотивного парку — компанія вирішила провести кардинально іншу ініціативу. А саме — списати робочі вантажні вагони. Саме так виглядає програма щодо обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів до нормативних 22 років.
Тобто вагони, які в змозі працювати і возити вугілля, руду або зерно, треба списати. А локомотиви — справа десята. При цьому, всі якось забули, що і старі, і нові вагони возити рейками просто нічим.
Причина, через яку “УЗ” відмовляється від закупівлі локомотивів для вагонів, дуже проста, і я про неї вже писав: лобізм вагонобудівних заводів, які належать олігархам, серед яких — Коломойський та Тігіпко. Саме вони в результаті отримають понад 100 мільярдів гривень на виконання програми, яка явно не є пріоритетом для “УЗ”.
Програму по оновленню локомотивного парку “УЗ” затвердила ще у серпні цього року. Вона передбачає, що компанія до 2033 року має закупити понад 300 одиниць тяги — електровозів і тепловозів, а також капітально відремонтувати 160 магістральних тепловозів. На ці цілі їй треба десь знайти понад 90 мільярдів гривень. І щось я дуже сумніваюся, що компанія зможе ці гроші викласти з власної кишені, враховуючи, що вона другий рік поспіль у мільярдних збитках, а інвестиційні програми вже сім років не виконуються.
Тепер же до цих 90 мільярдів можуть додатися понад 50 мільярдів, які необхідно буде витратити на оновлення вагонного парку. Тобто, їй доведеться влізти у ще більші борги — а їх у компанії зараз, нагадаю, майже мільярд доларів.
Сподіваюся, влада на хвильку зупиниться, і спитає себе — а навіщо нарощувати борговий портфель компанії, особливо у ситуації, коли у такому нарощуванні немає сенсу і логіки? Додавши грошенят пану Коломойському, який, як відомо, при нинішній владі бідує, можуть зупинитись самі залізничні перевезення. Від слова “взагалі”, бо просто не буде чим вагони і пасажирські, і вантажні тягнути.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9606
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 9219
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6366
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4809
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3447