Не розраховуючись з ВДЕ, провокуємо зростання прострочених боргів банкам

Ринок електроенергії

Нещодавно описував намагання чиновників з НКРЕКП «хоч тушкою, хоч опудалом» примусити ДП «Гарантований покупець» («Гарпок») порушити закон – не виплатити заборгованість перед виробниками «зеленої» електроенергії, віддавши гроші «Енергатому».

Як людина з 18-річним досвідом роботи у банківській системі, зверну увагу на ще один важливий аспект.

Отже, держпідприємство «Укренерго» отримало от державних «Ощадбанку», «Укрексімбанку» та «Укргазбанку» цільову (ключове слово) позику на 10,3 млрд. грн, з яких 9,1 млрд. грн. має бути спрямовано на погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). Далі гроші переховуються державному підприємству “Гарантований покупець” (“Гарпоку”), який є оператором розрахунків.

Але якщо віддати «Енергоатому» 60% (як було в постанові НКРЕКП), або 50% (як було в настанові НКРЕКП) цієї суми, то держбанки отримають черговий приріст т.з. проблемних непрацюючих активів (NPL). Бо виробники ВДЕ, не отримавши розрахунків (які й без того їм затримують три чверті року), не зможуть погасити свої кредити перед держбанками. Звісно, хоч 50%, хоч 60% кредиту держбанків миттєво зникнуть у «чорній дірці» корумпованого «Енергоатому». Й 100% зникнуть… Пан Коломойський допоможе.

Наразі ситуація із NPL в держбанках далека від нормальної. Станом на початок грудня 2020 року частка NPL у кредитних портфелях «Ощадбанку», «Укрексімбанку» та «Укргазбанку» становила 43% (тобто, чи не половина кредитного портфелю – проблемна та безнадійна). 

У разі нерозрахунків по боргам перед ВДЕ та подальшого непогашення ними кредитів перед держбанками, обсяг NPL зросте. Держбанки «завдяки» постановам/настановам НКРЕКП перестануть відповідати нормативним вимогам НБУ. Державі (в особі Мінфіну) прийдеться шукати гроші на докапіталізацію державних банків. До речі, у вересні минулого року держава вимушено докапіталізувала «Укрексімбанк» на 6,8 млрд. грн. Задля цього, Мінфін випустив ОВДП на відповідну суму терміном на 15 років із ставкою 9,3% річних.

Нагадаю, на порятунок «Приватбанку» держава витратила 155 млрд. грн. наших з вами грошей – бо як справедливо стверджувала Тетчер, нема ніяких знеособлених державних коштів, є кошти громадян. Пікантність ситуації у тому, що винуватець доведення «Приватбанку» до неплатоспроможності та інтересант передачі коштів «Енергоатому» замість ВДЕ один й той же – одіозний олігарх Коломойський. Бо «чорні діри» у балансі «Енергоатому» виникли тому, що держкомпанія продає увесь обсяг електроенергії (окрім призначеною для населення) з чималою знижкою компаніям, афільованим з Коломойським. Який, через зв’язки у Офісі видатного потерпілого сучасності і підштовхує НКРЕКП до вкрай сумнівних постанов/настанов.

Минулого року Рада з фінансової стабільності затвердила план зі зниження NPL у держбанках. Затвердження плану є виконанням одного зі структурних маяків програми співпраці України з МВФ. Не менш важливим структурним маяком співпраці з МВФ є виконання плану зі зниження NPL у держбанках. Тож послідовності Коломойському не бракує – все задля розриву співпраці із Заходом, все для повернення в обійми Путіна.