Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
05.11.2021 12:21

Україна стане безпаперовою чи paperless так і залишиться на папері?

Директор компанії "Intecracy Deals", голова ІКТ Комітету СУП

Закон про безпаперовий режим має бути реальним проривом у сфері державних послуг. Але чи буде його втілення таким безхмарним, як про це розповідають?

Щоб прискорити цифровізацію країни, відбулося реформування для входу в режим paperless. Першим етапом режиму «без паперів» став закон про цифрові паспорти, який почав діяти з 23 серпня. Так Україна стала першою державою у світі з цифровими паспортами, які мають таку ж юридичну силу, що й паперові документи і віднедавна признаються країнами ЄС. 

І вже 7 листопада 2021 року набирає чинності Закон України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» № 1689-ІХ, який ще називають законом про режим paperless.

В чому суть закону про режим paperless

Закон передбачає, що державні органи матимуть доступ до державних електронних реєстрів і братимуть звідти всі необхідні довідки, документи, посвідчення та іншу інформацію. І більше не можуть вимагати паперові документи, які є в електронних реєстрах. 

Оригінал всіх довідок та документів з накладеним електронним підписом можна отримати онлайн.

Також закон дозволяє запускати електронні послуги автоматично. Не потрібно змінювати закон під окремі послуги, щоб перевести їх в онлайн.

Так, згідно із положенням ст. 5 Закону, держателі національних електронних інформаційних ресурсів зобов'язані забезпечити доступ суб'єктів надання публічних послуг до документів та/або інформації, необхідної для надання відповідної публічної послуги, яка міститься у відповідних національних електронних інформаційних ресурсах, на безоплатній основі

Закон визначив не тільки порядки надання електронних публічних послуг, а й запровадив і роз’яснив такі нові терміни як «електронна публічна послуга», «комплексна електронна публічна послуга», «автоматичний режим надання електронної публічної послуги», «система електронної взаємодії електронних ресурсів» та інші терміни, пов’язані з наданням та отриманням цих послуг.

Крім того, документ також вносить зміни до Закону України «Про адміністративні послуги», необхідні для врегулювання питань, пов’язаних з наданням публічних послуг в електронній формі.

Головна мета закону про безпаперовий режим – зробити так, щоб громадяни та юридичні особи могли отримати будь-яку довідку, підписати або згенерувати документи, скористатися будь-якими державними послугами онлайн у Дії. 

Цього планують досягти вже до 2024 року. Але як це реалізують – невідомо.

  • Переваги цього закону для бізнесу

Зараз у країні панує бюрократія, тому отримати довідку, наприклад, для участі в тендері, дуже непросто. Треба витратити багато часу, піти у спеціальний сервіс у той час, коли він працює, вистояти в черзі. І добре, якщо все можна вирішити за день. А якщо таких довідок декілька? 

У електронному вигляді ж усе просто – зайшов на портал, замовив довідку, підтвердив за допомогою КЕП свою належність до компанії і спокійно отримав довідку за кілька хвилин. Принаймні, в ідеалі.

Недосконалість закону і сумніви у його втіленні 

Закон про електронні документи і електронний документообіг прийняли ще у 2003 році. Тоді ж прийняли і закон про ЕЦП. Але за 18 років бізнес у більшості випадків все ще використовує папір. Значить, можливо, щось іде не так? Чи не повторить закон про paperless їхню долю?

Приймати закони легше, ніж втілювати їх у життя. Це ми бачимо на прикладі законодавства, пов’язаного з електронним документообігом. 

Проблема в тому, що в таких основоположних законах не прописані всі необхідні деталі. Наприклад, мітка дати і часу. Лише в цьому році у Податковому кодексі прописали, що вважати датою оформлення документа. А з транспортними накладними ще досі не все ясно.

В цьому суть проблеми: закони приймають хороші, але вони повинні працювати. Для цього багато термінів треба визначити, прописати всі умови – і не лише в законах, а в податковому кодексі й нормативних документах, пов’язаних з бухгалтерським обліком та ЕДО, а також в низці нормативно-правових актів, які тим чи іншим чином можуть бути пов’язані не тільки із наданням електронних публічних послуг, а й електронним документообігом загалом.

Закони повинні бути пов’язані між собою і чіткі. Щоб у фінансового директора, юриста, бухгалтера не виникало питань. Бо зараз їх багато.

Тому держава повинна над цим працювати, приймати рекомендації бізнесу, співпрацювати з ним – і разом іти до безпаперового режиму. Щоб усе не лишилося тільки яскравим лозунгом.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи