Ліквідація "бусиків" та збільшення відповідальності за не заїзд на автостанції
Про що новий законопроєкт щодо протидії нелегальним пасажирським перевезенням.
Кожного разу, пишучи блог про пасажирські автобусні перевезення, текст починається про проблему існування тіньового ринку нелегальних перевізників. Проте це є такою «сталою» проблемою, до якої пасажири вже звикли. Тому цей текст варто почати з пояснення, в чому небезпека нелегала для пасажира.
У цілому людині, яка прямує із точки А до точки Б, байдуже, хто її везе. Пасажир не буде запитувати про ліцензії чи інші дозвільні документи, маючи на руках квиток чи повідомлення в телефоні з місцем відправлення та номером водія. Людині треба їхати, інше не важливо.
Проблеми починаються, коли транспорт просто не приїхав, телефон водія не відповідає. Проблеми починаються, коли пасажир сідає в автобус та бачить перероблений в маршрутку вантажний «спринтер», де немає ні місця для багажу, а на гальорці 5 сидінь у ряд. Проблеми починаються, коли водій їде з перевищенням швидкості та курінням у салоні, бо водію так треба. Зрештою, проблеми починаються, коли такий транспорт потрапляє у ДТП, і пасажир не дочекається інший транспорт, щоб доїхати до своєї точки Б чи медичну допомогу. Його просто висадять на узбіччі, але головне, щоб живим.
А тепер про гроші: нелегальний перевізник не платить державі нічого.
За даними МАПА, за 2023 рік український бюджет недоотримав понад 17 млн грн. Варто казати, куди країна під час війни могла направити ці кошти? Щоб краще зрозуміти, що це за цифра, скажемо так: недоотриманих податків від нелегалів вистачило б на виплату ЗП всім педагогам України протягом 3 місяців (середня ЗП вчителя вищої категорії у 2023 році — 13,8 тис. грн. З розрахунку, що в Україні працює 435 тис. педагогів у школах).
Ситуація ускладнюється і тим, що норми Закону України «Про автомобільний транспорт» не досконалі. Тобто, якщо навіть і вдалось спіймати нелегального автобусного перевізника (повірте, це не легко), притягнути його до відповідальності майже неможливо. Аналіз судової практики показує, що:
- основним обґрунтуванням закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення є посилання судовими органами на норму статті 42 Господарського кодексу України, в частині відсутності у діях суб’єктів (осіб), які здійснюють пасажирські перевезення без документів дозвільного характеру, систематичності;
- водій транспортного засобу не завжди є суб’єктом притягнення за вчинення адміністративного правопорушення.
Простими словами, нелегали, користуючись прогалинами в законодавстві, просто уникають відповідальності, адже нормою закону передбачено, що понести відповідальність такий перевізник може, якщо його дії (нелегальні перевезення) носять систематичний характер.
Що робити?
Для вирішення цієї проблеми необхідні законодавчі зміни, які передбачатимуть чіткіше визначення відповідальності та обов'язків перевізників. Власне, цей блог має на меті розповісти про такі законодавчі зміни, а саме про законопроєкт №11025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням».
Що пропонується? Документ передбачає внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та ЗУ «Про автомобільний транспорт», щоб заповнити чинні прогалини у законодавстві та забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку.
Давайте простіше: які зміни будуть у разі прийняття законопроєкт:
- Запровадження адміністративної відповідальності водіїв, які здійснюють оплатне перевезення пасажирів автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб’єкта господарювання (нелегальні перевізники). Тобто змінити норму, яка дозволяє перевізнику уникати відповідальності, бо він не систематично нелегально перевозить пасажирів.
- Збільшення санкцій за не заїзд на автостанцію для посадки та висадки пасажирів. Не біля метро, не на дорозі, не на стоянці на Теремках, а на призначених для цього місцях – автостанціях. Це зменшить кількість порушень з боку перевізників. Наразі штраф у розмірі 34 грн за не заїзд на автостанцію є неспівставним порівняно зі складом правопорушення та небезпекою, на яку перевізник наражає пасажира при скоєнні правопорушення.
- Збільшення штрафу за порушення встановленого режиму праці та відпочинку водіїв. Пам'ятаєте, як водії їздять в Європі? З чіткими регламентами часу, адже водій має відпочивати.
На додачу в законопроєкт передбачена відповідальність за безпідставну відмову від пільгового перевезення громадян, а також за не проходження водієм щозмінного передрейсового медогляду, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану автобуса. Ну і одна із «смачних» новинок – прийняття законопроєкт дозволить вирішити проблему з так званими «бусиками», діяльність яких складає чималу частину тіньового обороту ринку пасажирських перевезень. Тобто тепер не потрібно буде доводити «систематичність» порушення перевізника.
Якщо читач дійшов до кінця і прочитав весь текст, хочемо вам насамперед подякувати, адже тексти законопроєкт не дуже цікаві. Також сподіваємось, що кожен з українців буде відповідально ставитись до автобусної поїздки та перевіряти перевізника перед виїздом, не соромитись запитувати дозвільні документи та не забувати, що у пасажира є як і права, так і обов'язки, передбачені законом.
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун вчора о 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз вчора о 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш вчора о 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк вчора о 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський вчора о 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін вчора о 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? Ольга Оніщук 14.04.2025 13:00
- Що робити під час обшуку на підприємстві: поради адвоката для бізнесу Сергій Пагер 14.04.2025 09:39
- Нація вбивць Георгій Тука 14.04.2025 08:43
- Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара? Олексій Бахтінов 14.04.2025 00:48
- Нація вбивць 351
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 286
- Професії зникають, навички – у тренді 125
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 117
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 108
-
Вперше в історії українка стала володаркою титулу "Міс США-2025": фото
Життя 37924
-
Алхім, Саша Бо, Юлічка Верба: чому блогери масово позбавляються губ та інших б’юті-ін’єкцій
Життя 17743
-
Позіхання може бути небезпечним сигналом дефіциту сну: експерти пояснюють чому
Життя 13083
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 11874
-
Bloomberg: Курс рубля з початку року зріс на 38%. Це погано для російського експорту
Фінанси 11379