Оптимізація навпаки
"Дарма, що дірку в Пенсійному фонді у такий спосіб не залатаєш, проте перед МВФ прозвітуєш: мовляв, уряд робить усе можливе, щоб отримати черговий кредит. Вірогідно, так мислять наші чиновники. А страждають люди..."
Навіщо довго розбиратися, які професії варто викреслити з переліків, що передбачають пільговий вихід на пенсію, якщо все можна вирішити з одного маху?! Дарма, що дірку в Пенсійному фонді у такий спосіб не залатаєш, проте перед МВФ прозвітуєш: мовляв, уряд робить усе можливе, щоб отримати черговий кредит. Вірогідно, так мислять наші чиновники. А люди страждають.
Кабінет міністрів Гройсмана добрався до питання скорочення переліку професій, які передбачають пільговий вихід на пенсію. На засіданні 24 серпня Кабмін розглянув зміни до постанови «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003. Планується, що «оптимізація» торкнеться переліку професій зі Списку №1 і Списку №2, тобто робіт зі шкідливими умовами праці.
Міністр соціальної політики Андрій Рева, представляючи відповідний проект постанови, зазначив, що його розроблено «на виконання раніше досягнутих домовленостей із Міжнародним валютним фондом». «Однак зменшення кількості професій для дочасного виходу на заслужений відпочинок не є прямою вимогою МВФ, - зазначає «ВВ» експерт із соціальних питань Андрій Павловський. - Так, Фонд вимагає скорочення бюджету Пенсійного фонду. Але як саме цього досягнути, залежить від професійності та відповідальності наших урядовців. Чиновники не знайшли нічого кращого, ніж обмежити права людей, які працюють у шкідливих умовах. Водночас суддям та прокурорам дозволили й надалі виходити на пенсію дочасно».
Міністр соціальної політики не уточнив кількість та найменування професій, які планується вилучити з пільгових списків, та й відповідні документи Кабмін не оприлюднив. «За нашими попередніми підрахунками, уряд хоче з одного маху покарати близько 40% нинішніх пільговиків - 418 тисяч працівників. Сьогодні кількість людей, які працюють у шкідливих умовах, становить 1 млн 40 тис.», - написав у себе в «Фейсбуці» голова Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ), голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.
До речі, у КВПУ звертають увагу на те, що уряд вдається до таких кроків попри протести людей. Так, 28 квітня цього року під стіни владних установ вийшли тисячі залізничників, медиків, освітян із низкою вимог, і однією з них було не переглядати Списки №1 і №2.
«Відомо, що зі Списку №1 нововведення урядовців торкнеться гірничих спеціальностей - інженерів, маркшейдерів, прохідників, адміністративних працівників, - каже Андрій Павловський. - Пільг також позбавлять робітників, зайнятих у чорній металургії, трубопрокаті, коксохімічному виробництві та хімпромі. Стосуватиметься це також льотчиків, атомників, метробудівців, працівників, задіяних на шкідливих виробництвах, пов'язаних зі сплавами металів, а також спеціалістів, які працюють із вибухівкою, азбестом, склом. Зі Списку №2 ініціатива чиновників вдарить по машиністах різних профілів, операторах кранів, механізаторах, медпрацівниках та педагогах, акторах цирку і театру».
Експерти та профспілки в один голос кричать: для оптимізації Списків №1 та №2 державі потрібно було провести значну роботу, зокрема, мала відбутися атестація робочих місць для моніторингу умов праці. Цього зроблено не було - Списки №1 та №2 скоротили практично «на коліні». «До роботи з приведення до сучасних реалій Списків №1 і №2 потрібно долучити працівників Мінздраву та експертного середовища із кожної сфери зайнятості, - каже «ВВ» співробітник Інститута демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко. - Наразі навіть атестацію робочих місць на підприємствах проводять формально, а критерії оцінки шкідливих умов праці у нас залишилися від радянських часів. Фактично атестація перетворилася на спосіб заробляння грошей для людей, які до цього причетні: співробітників санепідемстанції та роботодавців. Та й проводиться вона здебільшого на промислових підприємствах та будівництвах.
Для оцінки умов праці важливо враховувати технологію, яка використовується на виробництві, рівень автоматизації робочого процесу. Якщо в рамках певної професії застосовують сучасні технології, що зменшують навантаження на людину, на неї можна не поширювати пільги». Зазначимо, у вугільній промисловості постанова Кабміну може виключити з пільгових списків 110 професій, що стосуватиметься близько 10 тис. працівників; у металургії - 100 професій, що зачепить 30 тис. працівників; у хімічній промисловості - 82 професії, що зачепить 8 тис. працівників. Утім, про поліпшення умов праці у цих сферах не йдеться.
«У гірничодобувній галузі новітні технології не запроваджуються, вся техніка застаріла. Тобто умови праці лише погіршуються, проте пільги з людей знімають. Нині якщо робітник відпрацював 10 або більше років під землею, він може вийти на пенсію у 50 років. А гірники, забійники, машиністи, які зайняті на вуглевидобутку, мають право на заслужений відпочинок за наявності 20-річного стажу роботи. Їхня праця - дуже тяжка, мало хто витримує. І уряд хоче змусити цих людей працювати до 60 років! Та вони ж просто будуть звільнятися і шукати іншого заробітку - на шахтах ніхто не працюватиме», - каже «ВВ» заступник голови профспілок працівників вугільної промисловості Валерій Мамченко.
Також уряд чомусь вважає, що безпечними стали професії рентгенологів, які зазнають радіаційного опромінення. Крім того, з пільгових списків вилучені такі спеціальності, як хірург, інфекціоніст, медсестра психлікарні. Тим часом експерти кажуть, що значної економії коштів Пенсійного фонду внаслідок таких скорочень досягнути не вдасться. «Уряд радісно підрахував, нібито зменшення видатків Пенсійного фонду при середньозваженому розмірі пільгових пенсій за Списками №1 і №2, що торік становив 2785 грн, складе аж 25,9 млн грн у рік», - зазначає Андрій Павловський.
«За списком №1 йшли на пенсію на 10 років раніше, ніж нині передбачається, за списком №2 - на 5 років раніше. І пенсійні виплати впродовж цих років у більшості випадків мусив фінансувати саме роботодавець, - зазначає Лідія Ткаченко. - Тобто в ідеалі Пенсійний фонд має пред'являти рахунок підприємству-роботодавцю, щоб воно компенсувало ці видатки.
Звісно, людина могла працювати на різних підприємствах, деякі з них уже закрилися, якісь збанкрутували чи залишилися на не підконтрольній Україні території. Тому значна частина видатків лягає на плечі Пенсійного фонду. Та все одно це аж ніяк не найбільша частина витрат ПФ, яку варто скорочувати. Важливіше було б заборонити роботодавцям відмовлятися від своїх пенсійних зобов'язань. Можливо, варто, щоб роботодавці платили внески до Пенсійного фонду, коли людина ще працює на підприємстві, а не після її виходу на пенсію. Це питання залишається невирішеним».
Хочеться сподіватися, що остаточне слово щодо внесення змін до Списків №1 і №2 скаже активна громадськість та профспілки. Адже чинним чиновникам довіряти не доводиться: вони забули, що їхня головна мета - працювати на благо народу, а не на догоду МВФ.
Кіра Віноградова, стаття опублікована "ВВ", 29.0.2016
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов вчора о 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська вчора о 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв вчора о 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч вчора о 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко вчора о 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 04.11.2024 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 04.11.2024 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 04.11.2024 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 04.11.2024 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 04.11.2024 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 04.11.2024 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 04.11.2024 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 04.11.2024 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27982
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11654
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11323
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6780
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 5208