Мы строили, строили...
Вся жизнь — между строями
«Здравствуйте, дорогие бабушка и дедушка!
Поздравляю вас с днем Великой Октябрьской социалистической революции!
Желаю счастья, здоровья и успехов в личной жизни!
С любовью и уважением, целую, ваш внук Саня».
Это я писал каждый год — с тех пор, как научился писать, а научился я рано, так что успел написать подобных открыток (и получить, кстати, тоже) очень много. И не я один.
Причем все помнили: «Великой» и «Октябрьской» — с большой, «социалистической» и «революции» — с маленькой; работающим — успехов в труде и личной жизни, пенсионерам — только в личной жизни; писать надо в конце октября, чтобы почта успела доставить до праздников (SMS тогда еще не изобрели, как и сами мобильные телефоны).
Если вдруг бабушки-дедушки столь душевных посланий не получали, они искренне волновались и звонили по телефону, чтобы узнать, всё ли в порядке. Их успокаивали, что всё, просто почта, вероятно, особенно загружена.
Посягнуть на ритуал было так же дико и нелепо, как совершить некое святотатство — такое слово тогда уже было, хотя святой была лишь Родина (и, видимо, любовь к ней, которая никем не насаждалась, потому что присутствовала изначально, потому что иначе просто не могло быть).
Мы — дети тех, кто искренне плакал, когда умер Сталин.
«Саня, не лезь на телевидение, не пиши так резко, они тебя используют, а все может поменяться. Твой дядя так никогда не вякал, а все равно посадили, всю жизнь изуродовали, зачем тебе это надо, откуда ты знаешь, что будет завтра…» Это — уже в 91-м.
И вот наступило завтра.
Дети нашего поколения бабушек-дедушек с праздником 7 ноября уже не поздравляют. Они вообще не пишут открыток. Они и SMS-ки пишут с трудом, потому что почти не умеют писать: сейчас учат не этому.
«Папа, училка сказала, что завтра вси повынни прынэ?сты двадцять рублив на вдобства класа. А что такое рублив?»
С праздником, деточки. С нашим бывшим праздником.
И — наверное — с тем, что у вас его нет. И, даст Бог, не будет.
Но что будет вместо...
- Пристань для Ocean-у Євген Магда вчора о 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер вчора о 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 15.05.2025 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
-
Один російський Су-35 змусив НАТО відступити. А якби поруч були українські морські дрони
Думка 45311
-
Психолог розповідає про п’ять способів, як щасливі пари проводять час разом – добірка
Життя 7392
-
Виживання через загибель. Війна стала одним з головних засобів заробітку для росіян
Думка 6803
-
Чому Росія не готова воювати вічно, що б там не говорив Мединський
Думка 6452
-
Переговори у Стамбулі: Кремль зі старту намагається занизити ставки
Думка 6409