Чому сьогодні маршрутка до вас не їде вчасно (і що зробити, щоб так не було)?
Розповім на прикладі Марії Іванівни. Уявімо, що пенсіонерка Марія Іванівна живе на околиці Одеси, десь у віддаленому куточку Суворовського району.
Єдина можливість дістатися до лікарні, до онуків, до супермаркету для Марії Іванівни – це громадський транспорт. Тобто те, що ми звикли називати «маршруткою». Бо традиційно до віддаленого куточка Одеси, тобто до Марії Іванівни, жоден інший транспорт не ходить. Хороших великих комфортних автобусів ми тут не бачимо і навіть ця погана жовта маршрутка зазвичай до Марії Іванівни не приїжджає регулярно.
Чому так трапляється?
Уся справа в тому, що там, де живе Марія Іванівна, мешкає зовсім невелика кількість людей. Перевізник сюди їздити не зацікавлений, він не може заробляти на цьому маршруті, але отримає його «в навантаження» від міської влади, тож змушений тут працювати, аби його компанія могла обслуговувати інші, вигідні, маршрути (ті, за якими їздити вигідно, наприклад, із великого спального району до центра міста).
І такий підхід – критично неправильний. Бо перевізник – це підприємець, як і власник аптеки чи власник продуктового магазину. Ніхто ж їм не погоджує відкриття магазинів «пакетом», тобто половину відкривайте, де вигідно за вашим планом, а другу половину – де ми вам скажемо. З жодним бізнесом так не чинять, але чомусь такий підхід застосовують муніципалітети до перевізників.
Чи мотивований перевізник якісно обслуговувати маршрут Марії Іванівни з таким підходом? Відповідь очевидна. Безперечно, ні.
Через це у водіїв відсутнє бажання брати пільгових пасажирів у салон (але це взагалі тема окремої розмови), саме тому спостерігається нерегулярність появи громадського транспорту на таких маршрутах, а транспорт, що курсує в таких пунктах, перебуває в жахливому стані.
Упевнений, майже кожна людина, яка користується громадським транспортом, знає, яке це «задоволення» – чекати транспорт на кінцевій зупинці. Особливо ввечері.
Але повернімось до Марії Іванівни.
У нашій Конституції чітко зазначено, що право на пересування – це одне з базових наших прав. Чи забезпечене в описаних вище реаліях право Марії Іванівни вільно пересуватися містом?
Очевидно, що ні.
Як це питання вирішили успішні країни світу?
Регламент Європейського Союзу (№1370) визначає такі маршрути, як громадські. Інакше їх ще називають соціальними. А відповідно, і підхід до їх організації – інший.
Тобто це щось схоже з правом на здобуття безкоштовної початкової освіти чи з правом на медичне обслуговування в поліклініці.
Як змусити великий хороший автобус їздити до Марії Іванівни регулярно?
Точніше – не змусити, а замотивувати.
Ключове правило – на таких маршрутах перевізникам треба платити за проїжджені кілометри, а не керуватися логікою «що заробили – те ваше» (бо, повторюю, заробити тут неможливо). Тобто йдемо за принципом «хто платить, той замовляє музику». Платить у нашому випадку держава за проїжджені кілометри, а тому встановлює такі правила, як: рух чітко за розкладом, автобуси відповідного класу, року випуску, зі зручностями для людей з інвалідністю. Також держава як замовник контролює якість роботи перевізників.
Контролює через автоматизовану систему диспетчерського управління (це якщо вдатися до термінології), простіше кажучи – встановлює щонайменше GPS-трекер і дивиться, чи вчасно автобус прибуває на зупинки. Якщо весь місяць перевізник дотримується розкладу – має бонус, якщо ні – має штраф.
Як організувати?
Через конкурс, механізм якого чітко прописаний, і через підприємство, яке управлятиме всім цим процесом.
Як убезпечитися від корупції? Електронний квиток. Тільки він. Через систему електронної оплати ми бачимо, скільки це підприємство заробило від продажу квитків, скільки заробило від реклами, скільки від паркування, а скільки довелося дотувати, щоб заплатити перевізнику за роботу.
Між іншим, конфлікти з пільговиками та водіями ця система теж вичерпає. Бо за такої системи перевізнику байдуже, скільки в нього в салоні пільговиків, а скільки непільговиків.
Тільки з таким підходом у нас буде нормальний транспорт, який курсуватиме за розкладом.
Бо такого ж сервісу ми хочемо для Марії Іванівни, хіба не так?
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1175
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 224
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 16318
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10200
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8990
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6772
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5591