Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
02.04.2013 10:16
Патент без відповідальності
Хочу розповісти шановним читачам про одну цікаву історію українського винахідника та його підприємства, яке виробляє інноваційну продукцію у харчовій галузі та його конкурентів, які назвали себе винахідниками аналогу цього товару – представниками столичног
Хочу розповісти шановним читачам про одну цікаву історію українського винахідника та його підприємства, яке виробляє інноваційну продукцію у харчовій галузі та його конкурентів, які назвали себе винахідниками аналогу цього товару – представниками столичного підприємства. Особливістю цієї справи якраз стала ситуація, коли на обидві розробки: і рівнянина, і киян, було видано по 2 патенти України. |
Спір між рівнянами та киянами давно вийшов за межі пристойності – кияни не гребували жодною можливістю, аби оббрехати цього винахідника та його розробку, поширювали неправдиві відомості, опрацьовували клієнтів рівненського виробника, перешкоджали укладенню нових контрактів. Але, найбільше їх вражали результати конкурента з Рівного: продукція вперто вироблялася і захоплювала ринок. Водночас, проблема існувала і далі; кияни наполегливо і методично здійснювати рейдерські атаки на інтелектуальну власність та йшли слідом на "провінційним" підприємством.
Яке ж у них виправдання? Та те ж саме: наявність патентів на корисні моделі, на їхню думку, дають їм усі права на підготовку та випуск аналогічної продукції. Ще більш дивним у цій ситуації є те, що одним із власників «київського патенту» є навіть один із патентних повірених України, інший - директор підприємства (яке і пропонує такий товар). Тобто, професіонал з найвищою кваліфікацією у сфері правової охорони інтелектуальної власності робить такі вчинки? Дивно якось…
Запитаєте Ви: як різні продукти, які мають єдину технічну сутність, можуть мати правову охорону ? Слід завважити, законодавство у сфері науково-технічної творчості та правової охорони інтелектуальної власності передбачає можливість видачі двох видів охоронних документів (які йменуються патенти) на нові технічні рішення: патенти на винаходи та патенти на корисні моделі.
А 20-річний патент на винахід мав рівнянин, 10-річні патенти на корисні моделі мали київські заявники.
Відповідь на це запитання також і намагалися віднайти також і співробітники рівненського підприємства. Не витримавши таких відвертих знущань з боку столичних конкурентів, передали ведення справи до місцевого (як і вони, "провінційного") патентного повіреного.
Розпочалося детальне патентно-інформаційне дослідження - аби з’ясувати ситуацію з патентуванням технічних рішень у цій сфері. У результаті чого, було виявлено факти технічних рішень, які вже були раніше запатентовані. Серед них, звісно, і розробки рівнянина, і американські патенти (жорстко відтворені). Наявні патентні формуляри свідчили про відсутність новизни технічних рішень у киян.
Але як вони отримали патент? – запитаєте Ви.
Для цього, декілька слів про такий об’єкт, як корисна модель (за даними www.ipo.gov.ua):
Фактично, корисна модель у праві інтелектуальної власності вважається підвидом винаходу (хоч і винесена у окремий об’єкт), але ж, на відміну від свого родового об’єкту – винаходу – має дещо менший період охоронної дії (10 років для України, та від 6 до 10 у інакших країнах) та менш жорстокі вимоги до її реєстрації. Якщо корисна модель є придатною та новою до промислового користування, тоді вона вважається (точніше, визнається) патентоздатною. В Україні, корисна модель реєструється без проходження кваліфікаційної експертизи на новизну та промислову придатність, тобто, патент на неї видається під відповідальність патентовласника (заявника). Водночас, слід зазначити, що критерії охороноздатності корисної моделі не скасовуються. Проте, корисна модель є чи не найдинамічнішим об’єктом науково-технічної творчості, адже, вже за 1 місяць (прискорена процедура) можна отримати рішення про видачу патенту. У більшості випадків, «час до ринку» є одним із найважливіших критеріїв оцінки інвестором доцільності фінансування інноваційного проекту.
Отож, як наслідок наведеного, зазначаємо, що патент на корисну модель видається під відповідальність його власника. Саме він відповідає за дотримання такого критерію, як новизна. Адже, новизна вимагається, хоч і не перевіряється. Власне, це основна відмінність корисної моделі від винаходу.
Для того, аби остаточно підтвердити відсутність прав на "корисні моделі", патент-офіс "Рівнепатент" надіслав подання до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) про проведення перевірки на предмет визнання патентів на корисні моделі непатентоздатними. (Фактично, заявки на патенти на корисні моделі перейшли на фазу кваліфікаційної експертизи, коли експерти державного патентного відомства розпочали перевірку того, чи можуть вони взагалі були отримати правову охорону в Україні, як нові технічні рішення).
Як і очікувалося, за результатом проведених експертиз, було встановлено, що заявочні матеріали на патенти від киян (директора та його "співвинахідника" патентного повіреного) є такими, що не відповідають критеріям патентоздатності. Отож, вони не є новими.
Виходить, рівненське підприємство вже не має конкурента на своєму ринку. Наявність патентів на винахід вже підтверджує само-по-собі новизну технічного рішення. Адже патент на винахід проходить дві фази науково-технічної експертизи: і за формальними ознаками, і по суті (тобто, кваліфікаційну експертизу). Такий патент, на відміну від корисної моделі, видається під відповідальність держави, а не його власника. До того ж, ця резонансна справа завершилася значним (50 000 грн.) за своїм розміром штрафом для нечесних підприємців з Київщини (від Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, за дискредитацію конкурента).
Отож, виходить, що у киян були «патенти без відповідальності». Більш того, особи, які йменували себе винахідниками, насправді виявилися плагіаторами, які нічого спільного не мають з новими технологіями. Їхнє завдання було одне – паразитувати на винахідливості та наполегливості інших. Проте, сталося не так, як думалося. Інтелектуальна власність не повинна пробачати таких випадків, винні мають завжди отримати по заслузі.
Цей приклад яскраво свідчить, що факт наявності патенту ще не означає, що його власник дійсно володіє правами на об’єкт інтелектуальної власності. Він може бути звичайним шахраєм, який хоче отримати змогу легко наживитися, за рахунок інших, добросовісних людей. Отож, варто завжди перевіряти наявність законних підстав на претензії чи вимоги таких підозрілих осіб. Звісно, завжди добре мати самому патент. У цьому випадку, Ви значно більш захищені, особливо від рейдерських захоплень. Так-так, саме такого роду захоплення, опираючись на документальне підтвердження на об’єкти інтелектуальної власності, стають все-більш популярними.
Отож, будьмо ж обачні :-)
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
Топ за тиждень
- Готують підвищення тарифів для населення 409
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 328
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 324
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 296
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 151
Популярне
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
13062
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 10261
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 9237
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6678
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4692
Контакти
E-mail: [email protected]