Чи важлива для України ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду?
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його.
Що таке Римський статут?
Римський статут – це міжнародний договір, шляхом підписання якого у 1998 році було засновано Міжнародний кримінальний суд. Він набрав чинності 1 липня 2002 року. Станом на сьогодні, Римський статут ратифікували 123 країни. Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду 20 січня 2000 року, однак ще не ратифікувала його. Слід зазначити, що на відміну від міжнародних судових органів, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції та може приймати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи. Як приклад, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, «не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином».
Що таке Міжнародний кримінальний суд?
Міжнародний кримінальний суд – постійна міжнародна судова інституція? Яка уповноважена здійснювати розслідування та розгляд справ відносно осіб звинувачених у вчиненні міжнародних злочинів таких як: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії.
Міжнародний кримінальний суд не варто плутати з Міжнародним судом ООН, який також засідає в м. Гаага, проте має іншу компетенцію. Міжнародний кримінальний суд не входить в офіційні структури Організації Об'єднаних Націй, але може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.
Міжнародний кримінальний суд розташований у м. Гаага, Нідерланди.
До Міжнародного кримінального суду можуть звертатись:
1. Держави-учасниці;
2. Інші держави шляхом визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо конкретної ситуації через подання односторонньої заяви;
3. Рада Безпеки ООН;
4. Прокурор Міжнародного кримінального суду.
Що стосовно ратифікації Римського статуту?
Процедура ратифікації передбачає надання згоди Україною на обов’язковість для неї положень міжнародного договору. Отже, у випадку ратифікації Римського статуту його положення стають частиною національного законодавства України. Варто зазначити, що ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду є міжнародно-правовим зобов’язанням України, який передбачений статтею 8 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Слід зазначити, що через нератифікований Римський статут Україна на сьогодні може лише передавати інформацію про злочини, скоєні на її території, натомість участі в ухваленні рішень щодо бюджетів, вибору прокурора та суддів, які розглядатимуть ці справи, не бере.
Проте, існує думка, що ратифікація Україною Римського статуту, який лежить в основі діяльності Міжнародного кримінального суду– не на часі, допоки Україна не переможе у війні. Є ризик того, що згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про (начебто!) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов'язаний буде давати оцінку цим подіям. У зв’язку з цим, питання доцільності ратифікації Римського статуту є доволі актуальним сьогодні у правничій спільноті.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 242
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 146
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 136
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9914
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6718
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5044
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
3829
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804