Зміна позовних вимог в кримінальному провадженні, теорія і практика
Збільшення позовних вимог є підставою для зміни цивільного позову в суді
Нерідкою є ситуація, коли в процесі розгляду кримінального провадження у суді виникають обставини, які спонукають потерпілого/цивільного позивача до збільшення позовних вимог, як для відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди. Наприклад продовження лікування у процесі розгляду справи, збільшення витрат на відновлення пошкодженої речі тощо
Розглянемо цей питання у теоретичній плоскості
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - ц івільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку упрощеного позикового провадження.
Водночас частиною 1 ст. 1166 цього ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду не наведене, виникає очевидна суперечність між деякими нормами законодавства, зокрема між пресічним строком щодо пред’явлення позовних вимог та можливістю реалізації особою своїх прав щодо відшкодування в повному обсязі за реальною вартістю на момент розгляду справи.
Практичний аспект питання
На даний час, підхід до можливості «уточнення» цивільного позову, зокрема зміни позовних вимог після початку судового розгляду в судовій практиці є достатньо сталим.
Так колегії Верховного Суду Першої та Третьої судової палат Касаційного кримінального суду прийшли до висновків що «Кримінальний процесуальний закон не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, у тому числі й збільшення його розміру після початку судового розгляду» - Постанова від 16.09.2020 у справі № 569/713/18 (провадження № 51-1964км20) Постанова від 14.09.2021 у справі № 395/875/19,провадження № 51-1813км20.
Крім того, як аналіз цих, так і інших судових рішень дозволяє прийти до висновку, що «уточнені» позовні заяви, зокрема щодо збільшення позовних вимог після початку судового розгляду приймаються та задовольняються у разі, якщо позивач доведе, що підстави для зміни позову виникли саме в процесі судового розгляду і не могли бути заявлені раніше.
Висновок. Зважаючи на наведене, можна констатувати, що суди в більшості випадків знаходять адекватний баланс між певними неузгодженостями у законодавстві та захистом прав потерпілого.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 641
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 316
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 311
- Готують підвищення тарифів для населення 309
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 173
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12756
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
11838
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 9079
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6569
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 6539