Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.12.2016 10:44
Черговий рік несповнених надій
Держава не стала ближчою до суспільних очікувань.
На телеканалах проходить опитування на тему, чогоукраїнцям чекати під новий рік від Путіна. Традиційний спосіб відволікти увагунаселення від власних проблем. Оскільки однією з провідних інформаційних тезостанніх років є та, що «Путін – непередбачуваний», слід бути готовими добудь-яких несподіванок від нашої влади. Якби Путін раптом десь зник, нашекерівництво впало б у глибокий шок. Зруйновано було б головну ідеологічнупідпорку діючого режиму, який вже третій рік героїчно бореться з Путіним. Оттільки втрати у цій епічній битві несе не російський президент, а пересічніукраїнці.
Зрозуміло, що в цій ситуації людей не залишає почуттяневдоволеності. У листопаді 2016 року 17% респондентів вважали, що подіїрозвиваються в правильному напрямку, 67% — навпаки. У жовтні 2013-го першихбуло 15%, других — 65%. Таким чином суспільні настрої залишаються незміннонегативними. Змінилася лише риторика керманичів, котрі переконуютьнас у революційних змінах і побудові якісно нової України. Такої України мидійсно ще не бачили, але не такої новизни, звісно, прагнули ті, хто виходив наМайдан.
Держава нестала ближчою до суспільних очікувань. Вона спекулює на виграшних темахпатріотизму і європейських реформ. Але за гарними словами криються цинічні дії.Не зважаючи, що практично вся інформаційна машина працює в інтересах влади,розчарування українці відчувають у своїх кишенях та у щоденному побуті.
2016 рік неприніс нам ні миру, ні перемоги. Звичайно, цьому сприяли також дії нашихворогів. Проте, якось непомітно тане у повітрі постать «великої міжнародноїкоаліції» на нашу підтримку і Україна залишається сам на сам зі своїмипроблемами. При цьому, мова іде не лише про зброю, але й реабілітаціювійськовослужбовців та відбудову постраждалих регіонів. Після оприлюдненняе-декларацій важко сподіватися на бажання закордонних партнерів надаватиУкраїні нові кредити, не говорячи вже про істотну безпроцентну допомогу.Риторику про те, що наша влада «захищає від Росії весь цивілізований світ», невдасться більше так вдало використовувати для особистого збагачення.
Чи існуютьшанси на виправлення ситуації правовими методами? У цьому контекстікрасномовним є наведений Головою Верховного суду України Романюком факт, що «з тихсудових рішень, які передбачають стягнення з держави на користь громадян,виконано лише 2,2%, а заборгованість держави перед нашими громадянами щодовиконання рішень національних судів досягла 450 млрд гривень.» Отже нашадержава перебуває у неоплатному боргу перед власним народом як у переносному,так і прямому сенсі. Сьогодні краще було б визнати власне банкрутство тарозпочати історію Української держави з чистого листа. З кожним наступним рокомшансів на це буде все менше.
Зрозуміло, що в цій ситуації людей не залишає почуттяневдоволеності. У листопаді 2016 року 17% респондентів вважали, що подіїрозвиваються в правильному напрямку, 67% — навпаки. У жовтні 2013-го першихбуло 15%, других — 65%. Таким чином суспільні настрої залишаються незміннонегативними. Змінилася лише риторика керманичів, котрі переконуютьнас у революційних змінах і побудові якісно нової України. Такої України мидійсно ще не бачили, але не такої новизни, звісно, прагнули ті, хто виходив наМайдан.
Держава нестала ближчою до суспільних очікувань. Вона спекулює на виграшних темахпатріотизму і європейських реформ. Але за гарними словами криються цинічні дії.Не зважаючи, що практично вся інформаційна машина працює в інтересах влади,розчарування українці відчувають у своїх кишенях та у щоденному побуті.
2016 рік неприніс нам ні миру, ні перемоги. Звичайно, цьому сприяли також дії нашихворогів. Проте, якось непомітно тане у повітрі постать «великої міжнародноїкоаліції» на нашу підтримку і Україна залишається сам на сам зі своїмипроблемами. При цьому, мова іде не лише про зброю, але й реабілітаціювійськовослужбовців та відбудову постраждалих регіонів. Після оприлюдненняе-декларацій важко сподіватися на бажання закордонних партнерів надаватиУкраїні нові кредити, не говорячи вже про істотну безпроцентну допомогу.Риторику про те, що наша влада «захищає від Росії весь цивілізований світ», невдасться більше так вдало використовувати для особистого збагачення.
Чи існуютьшанси на виправлення ситуації правовими методами? У цьому контекстікрасномовним є наведений Головою Верховного суду України Романюком факт, що «з тихсудових рішень, які передбачають стягнення з держави на користь громадян,виконано лише 2,2%, а заборгованість держави перед нашими громадянами щодовиконання рішень національних судів досягла 450 млрд гривень.» Отже нашадержава перебуває у неоплатному боргу перед власним народом як у переносному,так і прямому сенсі. Сьогодні краще було б визнати власне банкрутство тарозпочати історію Української держави з чистого листа. З кожним наступним рокомшансів на це буде все менше.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 610
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 289
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 227
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 114
Популярне
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12511
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
8809
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6820
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5979
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5851
Контакти
E-mail: [email protected]