Фінансування витрат на COVID-19 з інвестиційних проєктів
У цьому матеріалі розглянемо інвестиційні кредити залучені Україною у 2020 році, які містили в собі заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19.
Важливим джерелом фінансування Держбюджету є позики, які надають Україні міжнародні фінансові організації (далі – МФО) для реалізації інвестиційних проєктів соціально-економічного розвитку.
Перелік таких кредитів (позик), які планує залучити держава, зокрема і від МФО, затверджується у додатку № 8 до Держбюджету на відповідний рік.
Так, у 2020 році передбачалося, що загальний обсяг інвестиційних кредитів (позик), який буде залучений державою до Держбюджету від МФО для реалізації 38 інвестиційних проєктів, становитиме близько 6 млрд дол. США.
Особливістю даного виду допомоги є цільовий характер її надання. Крім того, кошти, що надходять для реалізації інвестиційних проєктів, переважно зараховуються до спеціального фонду Держбюджету.
Відповідно до порталу реєстру проєктів МФО, основними надавачами кредитної допомоги, що спрямована на реалізацію проєктів економічного і соціального розвитку України є: Європейський інвестиційний банк; Міжнародний банк реконструкції та розвитку; Європейський банк реконструкції та розвитку (9 чинних проєктів на суму 3,9 млрд євро).
У 2020 році інвестиційні кредити, які залучались протягом року з метою боротьби з епідемією COVID-19, надавала лише одна МФО – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (далі – МБРР). Станом на кінець року між Україною та МБРР було укладено 4 угоди про позики, кошти яких частково призначались для протидії пандемії та пом'якшення її наслідків.
З мети проєктів під ідентичною назвою «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» слідує, що вони мають лише опосередкований вплив на пом'якшення наслідків пандемії в країні, адже спрямовані на покращення системи соціальної допомоги. При цьому вказані проєкти частково містять заходи, що безпосередньо спрямовані на фінансування протидії пандемії.
Для проєктів сфери охорони здоров'я також характерне часткове фінансування заходів із подолання COVID-19. У них кредитні кошти спрямовані на поліпшення медичної галузі загалом. Однак, плани програми передбачають заходи, спрямовані на боротьбу з епідемією.
Розглянемо обсяг позик, залучений цілеспрямовано для боротьби з епідемією.
Отже, загальна сума кредитної допомоги, наданої безпосередньо для боротьби з COVID-19 в рамках реалізації чотирьох інвестиційних проєктів становить 407 млн дол. США. При цьому, останній інвестиційний проєкт на суму 300 млн дол. США у повному обсязі був залучений до загального фонду Держбюджету з метою подолання наслідків пандемії COVID-19.
З цього приводу відзначимо, що в останні роки з'явилася досить нетипова для інвестиційних проєктів практика, коли кошти зараховуються до загального фонду Держбюджету.
Так кошти, передбачені безпосередньо для боротьби із COVID-19, у трьох із чотирьох випадків були спрямовані до загального фонду Держбюджету.
Вказане можна пояснити створенням у 2020 році Фонду боротьби з COVID-19 саме у складі загального фонду, а тому з метою його наповнення кошти від МБРР надходили саме туди.
Тут варто сказати, що з урахуванням особливостей функціонування загального фонду бюджету неможливо чітко прослідкувати процес витрат, відповідно, і визначити, які заходи боротьби з епідемією могли бути профінансовані цими коштами, у тому числі й через Фонд боротьби з пандемією.
Отже, підсумуємо.
1. У 2020 році лише МБРР надавала інвестиційні кредити, які спрямовувалися на боротьбу з епідемією COVID-19.
2. Загальна сума кредитної допомоги, наданої безпосередньо для боротьби з COVID-19 в рамках реалізації чотирьох інвестиційних проєктів, становить 407 млн дол. США. Це близько 7% від загальної суми коштів, які держава планувала залучити у 2020 році на реалізацію інвестиційних проєктів.
3. У трьох із чотирьох випадків кошти, передбачені безпосередньо для боротьби із COVID-19, були спрямовані в загальний фонд Держбюджету, що фактично унеможливлює визначення заходів боротьби з епідемією, які могли бути профінансовані цими коштами, у тому числі і через Фонд боротьби з пандемією.
У наступних матеріалах розкриємо питання фінансування витрат на боротьбу COVID-19 коштом інших джерел та механізмів.
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 10354
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
9219
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
4599
-
ЄС уперше ввів санкції проти Росії за застосування хімічної зброї в Україні
Бізнес 3832
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3684