Останній візит Байдена в Україну
Нічого, крім усмішки, не викликають різноманітні конспірологічні припущення про цілі візиту Байдена, поширені в українському дискурсі.
Сьогоднішній візит Джо Байдена до Києва справляє двоякевраження. З одного боку, американський віце-президент зробив останній наголосна послідовній підтримці України адміністрацією Барака Обами. З іншої сторони,незважаючи на переломний час в історії незалежної України, сам Обама за двастроки свого президентства так жодного разу й не спромігся відвідати Україну. Те,що цього не сталося, зайвий раз підтверджує амбівалентність у зовнішнійполітиці Сполучених Штатів: Київ ніби й став точкою геополітичного напруження іцентром протистояння між Москвою і Вашингтоном, але водночас не удостоївсятвердого символічного жесту від американського лідера і лише зайвий раз показавйого нерішучість з приводу того, що краще: не гнівати Кремль чи всіма способамидотримуватися жорстокої антиросійської поведінки.
Нічого, крім усмішки, не викликають різноманітніконспірологічні припущення про цілі візиту Байдена, поширені в українськомудискурсі. Гадаю, помилково приписувати цій події якесь надважливе прихованезначення. Місія Байдена, швидше за все, суто історична і символічна, покликанапродемонструвати політичну послідовність ще чинної команди Білого дому. Але небільше того. Вже за чотири дні до влади прийде нова адміністрація з новимипоглядами і стратегіями щодо Росії та України. Адміністрація, котра не будевиражати стурбованість чи схвильованість подіями, а просто укладатиме вигіднідля себе угоди, не рахуючись з національними інтересами слабких держав. Томуприїзд Джо Байдена також засвідчує для України зміну глобальної кон’юнктури,перехід від правлячої команди, якій так і не вдалося впоратися з агресієюРосії, до команди, яка шукатиме вигоди у відносинах з Москвою. Для нашої країнице мав би бути важливий сигнал до того, що настав час змінювати звичні для наспідходи в поведінці як з ворогами, так і з союзниками.
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 513
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 178
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 32783
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 20237
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 18527
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 11939
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8607