Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність
Ханука – це свято перемоги світла над темрявою, яке в іудаїзмі символізує духовну стійкість, надію та відновлення.
Упродовж багатьох років святкування Хануки стало традицією, що виходить за межі релігії й об’єднує людей, які поважають культурне розмаїття.
Проте цього року встановлення ханукальних світильників у Києві та Львові викликало гарячі суперечки та вилилось у дискусії про толерантність, культурну ідентичність і межі поваги до інших традицій у воєнний час.
Київ: полеміка навколо ханукії
У Києві ханукальна менора традиційно прикрашає Майдан Незалежності. Це світильник, який символізує єдність, перемогу світла над темрявою та надію навіть у найважчі часи.
Цього року цей символ опинився в епіцентрі скандалу. Українська співачка Катя Chilly заявила, що у воєнний час варто приділити більше уваги українським святковим традиціям, зокрема встановленню дідуха, ніж розміщенню символів інших культур. Її коментар викликав неоднозначну реакцію.
Варто зазначити, що встановлення ханукії – це результат значних зусиль єврейської громади, яка забезпечила весь процес організації.
Ініціатива завжди сильніша за критику. Ханука – це приклад того, як одна громада змогла реалізувати своє прагнення, зробивши це святкування доступним для всіх. Встановлення дідуха потребує зусиль і співпраці, а не лише гучних закликів.
З одного боку, в умовах війни суспільство природно акцентує увагу на зміцненні національної ідентичності, шукаючи символи, що згуртовують націю. Але хіба підтримка однієї культури означає виключення іншої?
Встановлення ханукії не суперечить українським традиціям, а є прикладом того, як різні культури можуть співіснувати, доповнюючи одна одну.
Україна завжди демонструвала толерантність і відкритість, і це є однією з ключових цінностей, які ми захищаємо у війні. Чи не є символ перемоги світла над темрявою тим, що сьогодні об’єднує нас усіх?
Львів: акт вандалізму
На жаль, не всюди вдалося уникнути інцидентів. У Львові невідомий чоловік пошкодив ханукальну менору, встановлену на руїнах синагоги.
Він обірвав дроти, загасивши світильник, а його дії супроводжувалися глузливим сміхом. Поліція вже розпочала кримінальне провадження за фактом пошкодження релігійної споруди.
Цей акт вандалізму не лише порушив право громади на вільне сповідування релігії, а й став тестом на толерантність суспільства.
Війна навчила нас, що будь-яка ненависть, навіть до символів, може стати небезпечною зброєю. Важливо зрозуміти, що напад на будь-який релігійний символ – це не лише атака на окрему громаду, а підрив основ, на яких будується демократичне суспільство.
Погляд у майбутнє
Суперечки навколо ханукальної менори – це не лише про культурні символи. Це випробування для українського суспільства на зрілість і толерантність. Чи здатні українці, переживаючи найважчі часи, залишатися відкритими до інших культур?
Майдан Незалежності, як і вся Україна, може стати простором, що об’єднує, а не розділяє. Адже саме це і є тим світлом, яке завжди перемагає темряву.
Майбутнє за нами. І воно починається з кожного жесту поваги, кожного діалогу, кожного спільного свята.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 643
- Готують підвищення тарифів для населення 345
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 316
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 316
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 201
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12783
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
12238
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 7724
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 7474
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6600