Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Здавалось би, все просто: євроскептицизм — це або недовіра до Євросоюзу як такого, або неприйняття централістських тенденцій його розвитку. Євроскептики або виступають за вихід своєї країни з Євросоюзу чи відмову від вступу до нього, або прагнуть перебудувати Євросоюз на засадах субсидіарності. Мова йде саме про Євросоюз — не менше і не більше. Але мейнстрім чомусь оголошує євроскептків “противниками Європи”.
Набравши у пошуковику словосполучення “антиєвропейські сили”, ви знайдете сотні посилань, де воно воно вживатиметься в сенсі правих євроскептиків. Та це не лише проблема україномовного сегменту Інтернету. Сам голова Європейської Ради Дональд Туск, коментуючи перемогу євроскептиків під час референдуму у Британії, сказав, що вона “загрожує Західній цивілізації”.
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних ідентичностей. Чого не скажеш про тих, хто намагається монополізувати гасло “об'єднаної Європи”. Бо саме останні викорінюють залишки справжніх європейських цінностей і своєю міграційною політикою роблять Європу все більш схожою на країни Азії та Африки.
Не все так просто навіть із гаслом “об'єднаної Європи”. Абсолютна більшість правих євроскептиків є прихильниками пан'європейської солідарності. Одначе важко побачити адекватне вираження такої солідарності у сучасній формі Євросоюзу. Європейські народи дійсно потребують єдності, в тому числі на інституційному рівні. Але така єдність не може спиратися на якобінський централізм і ліво-ліберальну ідеологію.
Україні, грубо кажучи, не загрожує вступ до ЄС протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Тим не менше, перед тверезими українськими політичними силами, передусім націоналістами, стоїть завдання виробити привабливий пан'європейський дискурс, котрий не дозволяв би навішувати на них ярлик “антиєвропейських сил” і, водночас, слугував антитезою до дискурсу нинішньої колоніальної “євроінтеграції”.
10.03.2017 15:37
Непорозуміння євроскептицизму
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних іден
Термін “євроскептицизм” міцно закріпився у дискурсі, що описує сучасну політичну реальність. Це не дивно, адже явище, котре він позначає, стає все більш відчутним на просторах Європи. Одначе євроскептицизм — дуже недосконале поняття, використання якого породжує численні непорозуміння і спекуляції.Здавалось би, все просто: євроскептицизм — це або недовіра до Євросоюзу як такого, або неприйняття централістських тенденцій його розвитку. Євроскептики або виступають за вихід своєї країни з Євросоюзу чи відмову від вступу до нього, або прагнуть перебудувати Євросоюз на засадах субсидіарності. Мова йде саме про Євросоюз — не менше і не більше. Але мейнстрім чомусь оголошує євроскептків “противниками Європи”.
Набравши у пошуковику словосполучення “антиєвропейські сили”, ви знайдете сотні посилань, де воно воно вживатиметься в сенсі правих євроскептиків. Та це не лише проблема україномовного сегменту Інтернету. Сам голова Європейської Ради Дональд Туск, коментуючи перемогу євроскептиків під час референдуму у Британії, сказав, що вона “загрожує Західній цивілізації”.
Якщо сприймати слова у їхньому властивому сенсі, то вийде, що євроскептиками (“антиєвропейськими силами”) є ті, хто бажає, аби Європа перестала бути Європою. Одначе це не так. Як мінімум, євроскептики ведуть боротьбу за збереження власних національних ідентичностей. Чого не скажеш про тих, хто намагається монополізувати гасло “об'єднаної Європи”. Бо саме останні викорінюють залишки справжніх європейських цінностей і своєю міграційною політикою роблять Європу все більш схожою на країни Азії та Африки.
Не все так просто навіть із гаслом “об'єднаної Європи”. Абсолютна більшість правих євроскептиків є прихильниками пан'європейської солідарності. Одначе важко побачити адекватне вираження такої солідарності у сучасній формі Євросоюзу. Європейські народи дійсно потребують єдності, в тому числі на інституційному рівні. Але така єдність не може спиратися на якобінський централізм і ліво-ліберальну ідеологію.
Україні, грубо кажучи, не загрожує вступ до ЄС протягом найближчих десяти-п'ятнадцяти років. Тим не менше, перед тверезими українськими політичними силами, передусім націоналістами, стоїть завдання виробити привабливий пан'європейський дискурс, котрий не дозволяв би навішувати на них ярлик “антиєвропейських сил” і, водночас, слугував антитезою до дискурсу нинішньої колоніальної “євроінтеграції”.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
Топ за тиждень
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 262
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
Популярне
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9415
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8811
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3307
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3182
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2402
Контакти
E-mail: [email protected]