Українці підкорюють новий космос. Молодь в авангарді
Питання космосу для покоління "бумерів" часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього.
Якби вас запитали, хто з бізнесменів найбільше інвестує в космічні розробки і будівництво ракет-носіїв, якою була би відповідь? Правильних варіантів кілька: засновник SpaceX американець Ілон Маск, засновник Amazon американець Джефф Безос, засновник Noosphere Ventures українець Макс Поляков, та засновник Virgin Galactic британець Річард Бренсон. До речі, за даними Bloomberg, перші три бізнесмени здійснили найбільші приватні інвестиції в космічну галузь у світі.
Зараз багато говорять про Ілона Маска, який справді чимало зробив для розвитку космічних технологій та певною мірою започаткував еру «Нового космосу». Однак вже мало хто пам’ятає, що свою компанію Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) Ілон Маск створив ще в 2002 році, а перший успішний запуск здійснив лише шість років потому - в 2008 році. Маска супроводжувала череда невдач, а його компанія не раз опинялась на межі виживання. Однак, навіть не маючи готових продуктів, SpaceX була набагато ефективнішою за великі компанії, яким традиційно надавали державне фінансування. Завдяки цьому вона отримала контракти з NASA та ВПС США, і їй вдалось не лише встояти, а й стати одним з лідерів галузі. Детально про це можна почитати в книжці Тіма Фернхольца «Космічні мільярдери», яка перекладена і українською мовою.
Започаткована тоді ера «Нового космосу» сприяла потоку приватних інвестицій в космічну галузь, створенню численних стартапів та перегляду підходів до роботи та фінансування в державних структурах. Лише за 2020 рік обсяг приватних інвестицій в космічні технології оцінюється в 8,9 мільярдів доларів США. Однак попри приголомшливі грошові потоки лише лічені приватні компанії у цілому світі спромоглись дійсно створити нові унікальні продукти в космічній галузі. І можна перелічити на пальцях приватні компанії, які мають ракети, готові до польотів в космос.
Одна з таких ракет зараз стоїть на пусковому майданчику на базі ВВС США Ванденберг в Каліфорнії і готується до зльоту. Це ракета Alpha американської компанії Firefly Aerospace, що належить українцю. Firefly Aerospace також розробляє більшу ракету Beta, ракетоплан Gamma, місячний посадковий модуль Blue Ghost, по якому вже є контракт з NASA. Крім того, у вертикально-інтегрований холдинг, який будує Noosphere Ventures, входять компанії з розробки двигунів, супутників, міжорбітальних транспортних засобів, продуктів та програмного забезпечення для спостереження за землею і аналізу супутникових даних.
Питання космосу для покоління «бумерів» часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього. Однак через занепад промисловості початку 90-х, коли постраждала і космічна галузь, спогади так і залишились фотографіями з поширених гуртків ракетного моделювання. Тим не менше, певною мірою молоді таланти, які сьогодні будують моделі ракет, надихають розвивати цю галузь. Причому йдеться не лише про побудову космічного бізнесу, який згадувався вище, а й про соціальні ініціативи. Зокрема, це підтримка інжинірингових шкіл, конкурсів стартапів, відновлення планетарію в Дніпрі. Таким чином Україна реально отримала можливість віднайти своє місце на мапі «Нового космосу».
Наша Федерація робить все можливе, аби українська молодь могла показати себе у світі. Наприклад, у 2016 році Україна вперше прийняла Чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, в якому перемогла українська команда. А нещодавно ми отримали можливість організувати Чемпіонат світу 2023 року у США. Він пройде під егідою Міжнародної авіаційної федерації (FAI). Ми раді, що молодь зможе показати свої здібності за океаном, не в останню чергу завдяки Firefly Aerospace.
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 264
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9467
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8854
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3324
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3189
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2406