Як не стати ворогами, маючи спільний бізнес
Створюючи спільний бізнес необхідно відразу подбати про те, щоб конфліктних і спірних питань було якомога менше
Існує поширена практика відкриття бізнесу шляхом об’єднання капіталів декількох осіб, які мають сімейні або дружні відносини.
Таке об’єднання спочатку грає позитивну роль - дозволяє розпочати якийсь бізнес, але з часом створює певні проблеми для засновників: хтось працює більше, а хтось менше, хтось ефективно, а хтось не дуже, хтось продовжує фінансувати, а у когось немає можливості або бажання. Виникають спірні і конфліктні ситуації. В народі ж не дарма кажуть: «Брат ти мій, а хліб їж свій». Тому при розподілі прибутку (якщо він звичайно є) виникають питання щодо справедливого визначення долі кожного. Якщо прибутку немає, то ситуація ще гірша. Після таких розбірок може виникнути ситуація, коли один із засновників побажає вийти з бізнесу. При цьому він часто претендує на ту вартість, яку вносив до статутного капіталу на початку діяльності.
Це приблизно нагадує ситуацію, коли при розлученні один із подружжя вимагає повернути ті кошти, які їм подарували на весілля його родичі. При цьому вони прожили багато років разом і давно вже ці кошти витратили на подорожі, побутові цілі, одяг, взуття, харчування.
Тож ділити можна і потрібно те, що є у подружжя на момент розлучення.
Так і у бізнесі. Співвласники повинні розуміти, що кошти чи майно, які вони внесли до статутного капіталу підприємства стають власністю цього підприємства, а засновник натомість отримує долю у статутному капіталі, яка вказує якою частиною активів він володіє у спільній власності. Відповідно до своєї частки він має право претендувати на частину отриманого прибутку, або на частину спільної власності при виході із складу засновників. Тобто, якщо за час діяльності активи бізнесу збільшилися, то він може отримати більше, ніж вносив на початку діяльності, якщо ж підприємство збанкрутіло – нічого не отримати.
Отже, поділу підлягає те, що є у власності підприємства на момент виходу зі складу засновників
Для того, щоб в ході діяльності виникало менше спірних питань, потрібно, незважаючи на ступінь родинних зв’язків і довіри, максимально все прописати у статутних та розпорядчих документах створеного підприємства. Доцільно буде визначитися з вкладом кожного у спільну діяльність:
- Якщо засновники є працівниками створено підприємства, то за роботу повинні отримувати заробітну плату, встановлену відповідно до займаних посад (і вона може бути дуже різна).
- Якщо підприємство потребує залучення додаткового фінансування, то власники повинні або ж внести особисті кошти у тому розмірі, яка відповідає частці кожного, або ж залучити кошти іншим чином, наприклад взяти позику. Якщо ж фінансує один із засновників, то йому належить відшкодувати втрачені відсотки, які б він отримав розмістивши ці кошти на депозитному вкладі, або ж відсотки, які б підприємство заплатило банку за отриманий кредит (але розмір цих відсотків повинен бути оговорений і погоджений між учасниками до залучення коштів). Як каже народна приказка: «Чим точніше розрахунок, тим міцніша дружба».
- Якщо засновники не задоволені роботою того з них, хто, наприклад, взяв на себе керівництво підприємством, але при цьому інші не хочуть чи не можуть виконувати ці обов’язки, то потрібно залучити досвідчену сторонню особу, тобто найняти на роботу керівника, який буде управляти підприємством та бути підзвітним і підконтрольним засновникам. Доцільно оплату праці і стимулювання такого керівника пов’язати з кінцевим результатом роботи підприємства.
Такі і подібні заходи допоможуть зняти частину «гострих» питань, які можуть виникати у роботі.
Отже, якщо засновники при створенні та в процесі діяльності спільного бізнесу усі умови роботи та фінансування закріплятимуть у розпорядчих документах та будуть керуватися ними, то спірних питань і приводів для образ та непорозумінь буде значно менше.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Готують підвищення тарифів для населення 400
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 324
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 323
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 261
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 151
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
10370
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 9832
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8964
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6648
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4672