Акт податкової перевірки контрагента, як основний доказ ДФС
Фіскальні (податкові) органи, у своїй практиці перевірки платників податків з питань дотримання податкового законодавства, використовують ряд засобів та методів, на підставі або за допомогою яких, встановлюють порушення останніми вимог діючого законодавств
Позиціязахисту: У постанові Верховного суду України від10.09.13 р. по справі № 21-237а13передбачено наступне: «Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотриманняподаткового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державноїподаткової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано уМіністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з якимакт – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальноїперевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації провиявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
У цьому випадку акт перевірки, в якомувідображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що всвою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, якийвстановлює відповідальність суб’єкта господарювання та, відповідно, не є актоміндивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.
За змістом частини першої статті 13 Закону №2939-XII дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійноїслужби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.
Диспозиція цієї статті передбачає оскарженнядій службової особи, які пов’язані з порушенням порядку проведення перевірки(ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під часпроведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовоюособою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатамиконтрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установленихзаконом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.
Дії службової особи щодо включення до актапевних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповіднодо пункту 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійноюслужбою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006року № 550 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин),заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них єневід’ємною частиною акта. Цесвідчить про те, що дії, пов’язані з включенням до акта висновків, єобов’язковими, тоді як самі висновки такими не є.
Обов’язковою ознакою дій суб’єкта владнихповноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньопороджують певні правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин імають обов’язковий характер. Висновки,викладені у акті, не породжують обов’язкових юридичних наслідків.Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод євисновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки несуперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтвердженіабо спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу якихпокладені згадувані висновки акта».
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 639
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 314
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 309
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 159
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 145
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12728
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
11488
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 8787
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6538
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 5944