"Мавпа з гранатою" – це не Україна, це наші можновладці
"Зелена" енергетика, інвестиційний клімат.
Днями прочитав інтерв'ю з бізнесменом Ігорем Тинним на “Економічній правді” (ЕП).
Цитата з неї вибрана у заголовок статті надто вже красномовна: “Якщо зараз будувати сонячну електростанцію промислового масштабу, її окупність — "ніколи".
Тобто, йдеться про те, що умови, створені нинішньою владою для розвитку відновлювальних джерел енергії, фактично вбивають всякий сенс у цей напрямок інвестування. Хоча Україна за підсумками Конференції ООН зі зміни клімату (COP26), що проходила у Глазго, Шотландія, з 31 жовтня по 12 листопада 2021 року, зобов’язалася закрити державні вугільні електростанції до 2035 року, до 2030 року скоротити викиди метану на 30% та зупинити знеліснення.
Але питання не тільки про майбутні інвестиції, які необхідні для того, щоби виконувати ці зобов'язання. Йдеться про загальне ставлення влади до бізнесу та інвесторів. Вони без жодних вагань за допомогою правоохоронних органів, НКРЕКП, АМКУ, податківців, народних депутатів можуть знищувати ті чи підприємства, якщо з політичних міркувань їм не подобається якийсь бізнесмен.
Падіння інвестиційного рейтингу певною мірою є результатом тиску на “зелених” інвесторів, зі свідомим блокуванням виплат за вироблену “зелену” енергію. Цей тиск продовжується з 2019 року. На початку листопада цього року після чисельних обіцянок керівникам західних держав, представникам МВФ та Світового банку держава залучила гроші від випуску цільових єврооблігацій “Укренерго”. Погашення боргів “зеленим” інвесторам за рахунок цих залучених коштів мало хоча б частково зупинити погіршення ставлення західних держав та інвесторів до нинішнього керівництва України.
Однак скандальний розподіл цих коштів звів нанівець всі надії про покращення інвестклімату. Що вони після цього думають про Президента Зе — це окрема тема. Не зупинило владу навіть те, що в ці цільові єврооблігації вклався ЄБРР.
Заплатили інвесторам у ВДЕ лише у середині листопада — 16,3 млрд грн, але 3 млрд грн так і зависли. Їх не заплатили компанії ДТЕК. Це вже призвело до того, що в ЄБРР просто шоковані ставленням наших можновладців до взятих на себе зобов'язань, а англійські юристи погрожують криміналом керівникам держкомпаній.
Показовими у цьому контексті є питання журналіста "ЕП" та відповідь пана Тинного:
“— Що думаєте про ситуацію навколо блокування виплат "зеленим"?
— Нічого дивного. Це логічне продовження політики влади щодо відновлюваної енергетики за останні 2,5 року.
Щодо блокування, то це безглузда історія. Якщо на ринку близько 800 ліцензіатів і всім заплатили, крім восьми ліцензіатів однієї групи ДТЕК, це не можна назвати помилкою. Це виглядає смішно”.
На жаль, це зовсім не смішно. Це відверто злочинні дії, які наносять цілком конкретні збитки не тільки конкретному інвестору, який потім зможе відсудити їх (у тому числі з усіма штрафами та пенями) в судах — в українських чи міжнародних. Але заплатити за це потім доведеться з коштів державного бюджету. Тобто, з кишень всіх українських громадян.
Практично всі інвестори майже в один голос наголошують, що інвестиційний клімат України продовжує своє падіння. Це все через бездарну політику влади у відношеннях з інвесторами. У тому числі з тим, хто інвестував у “зелену” енергетику за правилами та умовами визначеними державою. Це дискредитує українську державу.
Тільки я би уточнив, що “мавпа з гранатою” — це не Україна, це наші можновладці, які крім тотальної корупції ні на що не здатні, які дискредитують та нищать все, що мало би сприяти розвитку української економіки та держави в цілому.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6517
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5859
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3852
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3237
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3040