Під гаслом "дерегуляції" національну економіку свідомо занурюють у хаос
Оборот підакцизних виробів
Парламентські “Слуги народу” збираються ухвалити величезний пакет змін до законодавства (проекту закону №5600). Причому, збираються вони це робити у турборежимі за спецпроцедурою, фактично без обговорення тексту законопроекту, запропонованого профільним парламентським комітетом (Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики) до другого читання. Це може спровокувати ухвалення багатьох правок, за якими проглядатимуть інтереси тих чи інших бізнесових груп, що матиме довгострокові негативні наслідки.
Одним з таких прикладів можна вважати поправку, яку лобіює нардеп Олексій Ковальов. Він є Головою підкомітету з питань акцизного податку та законодавчого регулювання ринку спирту, алкоголю і тютюну Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Формально його правка відхилена, хоча, насправді, майже в тій самій редакції, але від профільного комітету, правка врахована і рекомендована для прийняття у другому читанні.
Що ж пропонує партійний “Слуга народу” та підтримує профільний парламентський комітет?
Пропонуються доволі кардинальні зміни в частині системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних виробів, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або пального). Фактично запропоновано, щоби цим займались самі виробники і мали можливість самостійно формувати власну систему відстежування підакцизних товарів. Здавалось би “дерегуляція на марші”.
Але, очевидно, що йдеться про цілком свідомий запуск їхнього безконтрольного обігу.
Для того, щоби це зрозуміти, розберемо це на прикладі виробників тютюнових виробів.
Формально в Україні видано 38 ліцензій на виробництво тютюнових виробів. Тобто, якщо ця пропозиція буде прийнята, то потенційно ми матимемо 38 різних систем відстежування руху тютюнових виробів.
Виникає закономірне питання: “Як зможуть дистриб'ютори та роздрібні торгівці, що працюють з великою кількістю виробників, виконувати вимоги по відстежуванню різних виробників? Чи означає, що вони мають встановити усі наявні системі відстеження?”
Навіть якщо говорити лише про найбільших виробників в Україні — це 6 різних систем. Це, як мінімум, незручно та важко технічно, не говорячи вже про додаткові витрати на встановлення та обслуговування систем.
Також “слуга народу” пан Ковальов, і зараз вже профільний комітет, пропонують надати виробникам функцію контролю своїх контрагентів, коли виробники повинні перевіряти докази наявності системи відстеження, первинні документи, вимагати докази рівня попиту на продукцію тощо. Тобто, по суті, вони стають контролюючими органами і матимуть певні привілеї, а це може негативно вплинути на контрагентів. Але, одночасно, на них можна буде легко “повісити” відповідальність за неминучий безконтрольний обіг тютюнових виробів.
І найголовніше: існування багатьох чи навіть кількох систем відстеження руху тютюнових виробів прямо суперечить міжнародним зобов’язанням України перед Європейським Союзом, зокрема, Директиві 2014/40/ЄС, якою передбачено запровадження єдиної системи відстеження тютюнових виробів (track and trace). В той же час імплементація такої системи в Україні дозволить Україні долучитись до вже діючої в ЄС системи та більш ефективно протидіяти нелегальній торгівлі тютюновими виробами не тільки в Україні, але й на міжнародному рівні.
Це ми розібрали ситуацію лише з виробництвом тютюнових виробів. Ліцензіатів по виробництву алкогольних виробів незрівнянно більше. Відповідно, свідомо спланований хаос та безконтрольний обіг там буде ще більшим. А ще є питання обігу пального.
Враховуючи масштаб змін законодавства, які зараз пропонують ухвалити, нехтуючи Регламентом Верховної Ради, можна лише уявити той рівень економічного хаосу, який слід очікувати.
Чимось мені це нагадує початок 90-х, коли під гаслом пришвидшення проведення реформ віддали Кабінету Міністрів повноваження ухвалювати Декрети, що мають силу закону. Тоді теж казали, що парламентські процедури заважають та стримують проведення реформ. Це мало жахливі наслідки для держбюджету, доходів підприємств та добробуту громадян. Мені здавалось, що ми вже ніколи не повторимо ті помилки. Але, спостерігаючи, як зараз парламентські “Слуги народу” хочуть проштовхнути цей сумнозвісний законопроект №5600, розумію, що нашу державу можуть знову повністю занурити в економічний хаос.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 193
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6486
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5031
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2837
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2756