Реструктуризація може призвести до розподілу України між кредиторами
За новим пакетом так званих законів про реструктуризацію, який днями ухвалила ВР, розраховуватися за державні борги тепер можна будь-яким майном України. А наша держава може потрапити під юрисдикцію, тобто виконати рішення суду іноземної країни за місцем з

Найбільш цікава зміна до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» міститься в пункті 14, Статті 10. До цього розрахунок за боргами здійснювався виключно грошима або іншими цінними паперами. Тепер же додано формулювання «в іншій формі». Якою може бути ця форма – поняття надто абстракте, фактично – воно немає обмежень. Це можуть бути товари, майнові комплекси підприємств – загалом будь-яке майно держави.
Фактично цією нормою узаконена юридична можливість закріплення в умовах випуску деривативів конкретне майно народу України як альтернативну форму розрахунку з зовнішніми кредиторами – за умови, що Кабінет Міністрів України має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження цією власністю.
Поряд з цим є ще одна важлива зміна. Під час розміщення державних деривативів Міністр фінансів за рішенням Кабміну має право відмовитися від суверенного імунітету в можливих судових справах, що пов’язані з виплатами за державними деривативами. Відмова від суверенного імунітету рівнозначна визнанню Україною підпорядкування судовим та виконавчим органам влади іншої країни. Доволі цікава норма з точки зору того, що держава Україна повинна буде визнати та виконати рішення суду іноземної держави, припустімо за місцем знаходження позивача (кредитора) чи іншої країни, якщо це буде передбачено умовами випуску деривативів.
Поєднання цих двох норм фактично дає можливість стягнути майно, що належить Україні, на підставі рішення суду іноземної держави.
Тобто, дефолт нашій країні не страшний, доки в нас є об’єкти державної власності. При цьому, якщо держава й надалі накопичуватиме боргові зобов’язання теперішніми темпами, за новим механізмом, у майбутньому це може призвести до банального розподілу України між її кредиторами, особливо якщо на це буде чітка установка.
Наприклад, якби Російська Федерація погодилася на умови реструктуризації $ 3 млрд, взамін отримала деривативи, а відтак – власність України на території Криму, яке за даними Фонду держмайна, станом на 2010–2012 роки оцінювалося в близько $ 1 млрд.
Нагадаємо, наприкінці минулого тижня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», Бюджетного та Податкового кодексів України. Зокрема, Законом передбачено запровадження нового виду цінного паперу – державного деривативу, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного паперу здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати.
Внесені зміни до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу передбачають запровадження пріоритетності погашення зовнішніх зобов’язань, надаючи перевагу у здійсненні виплат тим, щодо яких вчинено правочини щодо обміну (зміни умов діючих позик), випуску або продажу відповідних боргових зобов’язань.Також, внесено зміни щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу.
Передбачено правила оподаткування доходів платників податку, які є позичальниками за зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою.До таких позичальників належать державні підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», «Конструкторське бюро «Південне» ім. Янгеля» та «Укрмедпостач», боргові зобов’язання яких погашаються та обслуговуються за рахунок коштів державного бюджету України.
Під час здійснення боргової операції (в результаті списання їх боргових зобов’язань) у таких суб’єктів виникатиме дохід, сума такого доходу буде виключена з бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Тому реалізація законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України.
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 248
- Пристань для Ocean-у 148
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 142
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 106
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 8299
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
7520
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3010
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 2927
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2380