Розумний карантин
Аналіз досвіду моделлі точкового мобільного діагностування та розумно-обмеженого карантину Південної Кореї
Україна представляє собою архаїчну сировину економіку, яка тісно залежить від переміщення великих мас народу. Відповідно, тотальний карантин і зупинка економіки для країни будуть смертельними - і не лише тому, що люди втратять заробітні плати, а більшість людей не мають фінансової подушки. Буде зруйнована логістика, в тому числі зовнішньоекономічна, а фінансів для компенсаційного пакету Україна не має.
Просто для порівняння, компенсаційний пакет для малого і середнього бізнеса в Південній Кореї склав 16 млрд. дол. плюс 4,1 млрд. дол. пільгових кредитів, а у Великій Британії - 330 млрд. фунтів стерлінгів. Для цих країн такі витрати не дуже великі - максимум 20-30% ВВП. Україна такого ресурсу попросту не має. Тому ми не можемо собі дозволити повної зупинки економіки на довгий термін. Після цього ми просто не піднімемось.
А надзвичайний стан і взагалі буде пострілом межи очі українцям.
Щоб адекватно впоратись із епідемією, можна скористатись моделлю точкового мобільного діагностування та обмеженого карантину, яка на сьогодні доказала свою дієвість в Південній Кореї.
Ось як вона виглядає:
- визначити групи ризику для карантину: а саме: а) літні люди; б) діти; в) приїжджі з-за кордону; г) хворі та люди, які контактували із ними. Саме для цих людей має бути запроваджений тотальний карантин;
- має бути запроваджена система діагностики і тестування на дому (швидка допомога як мобільні діагностичні центри);
- слід організувати закупівлі апаратів вентиляції легень, засобів захисту, діагностичних комплексів та ліків. Перепрофілювати всі можливі підприємства для організації власного їх виробництва;
- слід захистити медиків як найбільш загроженої для коронавіруса групи населення - маски, костюми, окремий запас ліків для лікарів, підняття заробітної плати для лікарів;
- публічні громадські місця повинні відвідуватись тільки в засобах персонального захисту, яким населення має забезпечуватись централізовано;
- слід негайно скасувати поточну медичну реформи і почати закладати реальне фінансування для системи охорони здоров'я та запровадження страхової медицини.
Все це вимагає додаткових бюджетних витрат і виважених рішень. Ось що можна в цьому плані зробити:
- розпочати переговори про відтермінування погашення зовнішнього боргу на рік, а краще - на два. Шанси великі, бо більшість країн в світі для своїх громадян відтерміновують сплату боргів та податків;
- переглянути бюджети всіх рівнів, зберегти всі статті для підтримки економіки і скасувати всі непрофільні витрати (закупівлі машин, надмірні зарплати, статті без точного призначення) - це дасть до 20 млрд. грн. вивільнених грошей;
- зняти з населення надмірний тягар сплати за комірне, що дозволить людям витрачати додаткові гроші на самоутримання, і значно зменшить витрати на субсидування (а це не менше 6 млрд. заощадження);
- поміняти монетарну політику Національного Банку, скасувати піраміду ОВДП і знизити облікову ставку. Наприклад, в тій же Південній Кореї її зменшили до рекордних 0,75%, бо у них сильно закредитована економіка. Нам таких радикальних дій не треба, але нинішня ставка все одно зависока;
- провести аудит кожної галузі, яка потерпає від епідемічної кризи, зробити адекватне стратегування і запровадити оптимальний менеджмент, в т. ч. фінансовий. Найбільш загроженими є галузі обслуговування, металургія і аграрний сектор;
- закласти фінансові інструменти підтримки економіки, в першу чергу малого бізнеса, але не допустити при цьому зайвого друку гривні, а чітко обгрунтувати джерела додаткового фінансування;
- економіка повинна знову запрацювати із максимальним дотриманням медичної безпеки населення, має бути продумана політика "включення" і логістики транспорта (в першу чергу метро і залізниці), щоб не допустити поширення віруса;
- контроль цін для критично важливих груп товарів - продуктів харчування, ліків, засобів захисту;
- притягнення до відповідальності тих, хто заробляє на епідемії і на корупційному експорті засобів захисту і ліків.
Все це треба закріпити законами і постановами Уряду...
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 24370
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 19704
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16132
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 7202
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 4760