Виїзд за межі України осіб, які проходили альтернативну службу під час дії воєнного стану
Проблемним під час дії воєнного стану є питання щодо можливості виїзду за межі України осіб, які проходили альтернативну службу.
Проаналізувавши законодавство, нами також направлено відповідний адвокатський запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України з метою отримання інформації щодо вказаного питання.
Аналіз законодавства
Ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» визначено, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
Ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначає, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Згідно вимог ч. 2 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Стаття 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» вказується, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Проте, згідно ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Ч. 4 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» також вказано, що громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".
Cтаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить перелік випадків, коли військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, проте про альтернативну (невійськову) службу не йдеться.
У відповіді Державної прикордонної служби України йдеться про те, що проведення заходів і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», покладено на військові формування, зокрема Державну прикордонну службу України.
З метою врегулювання питань перетину громадянами України державного кордону України під час воєнного стану Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 р., якими визначено умови за яких чоловіки – громадяни України віком 18-60 років, мають право на перетинання державного кордону України.
Станом на сьогодні, законодавством України не визначено право виїзду за межі України, під час дії на території України воєнного стану, священнослужителів та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу.
Урядом доручено Міністерству культури та інформаційної політики України підготувати пропозиції щодо врегулювання даного питання.
Підсумовуючи вищевикладене, доходимо висновку, що на законодавчому рівні перетинання державного кордону під час дії воєнного стану священнослужителів та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу не врегульовано.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 612
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 290
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 268
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 119
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12579
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
9102
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6986
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6057
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5896