Проект Закону №5655 від 11.06.2021: "Порушення принципів"
Коментар №2 до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" (реєстр. №5655 від 11.06.2021)
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Закон про контроль розповсюджується на широкий спектр видів державного контролю, який здійснюється в державі. Він певними особливостями розповсюджується на державний архітектурно-будівельний контроль, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, тощо. Але для усіх органів є загальними принципи визначені Законом про контроль.
Принципи здійснення державного нагляду (контролю) викладені у Законі про контроль є загальними началами, взятими на себе державою зобов’язаннями які направлені на дотримання розвитку відносин та інституціональної побудови системи органів контролю.
Одним з основних принципів за яким здійснюється державний нагляд (контроль) є наявність одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади (абзац 14 статті 3 Закону про контроль).
Якщо брати до уваги вектор про покладання функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ), то вбачається порушення принципів державного нагляду (контролю), з огляду на наступне.
Автори проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. №5655 від 11.06.2021), пропонують покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, повноваження таких органів контролю:
- органу містобудівного контролю (в проекті Закону доповнення ст. 65 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Так, автори проекту Закону наводять у якості визначення містобудівного контролю «як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками та/або підрядниками вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, затвердженого проекту під час здійснення ними містобудівної діяльності;
- органу ліцензування (контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов) (в проекті Закону редакція ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») ;
- органу державного ринкового нагляду (в проекті Закону вводиться ст. 45-1 до Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» щодо відповідальності). Державним ринковим наглядом (за чинними положеннями ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») є діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Ринковий нагляд не є контролем у сфері містобудування, у зв’язку з комплексністю галузі будівництва, містобудування та архітектури, вони пов’язані, доповнюють у спільних цілях один одного проте ринковий нагляд відноситься до сфери промисловості та підприємництва.
Тобто, вбачається порушення основного принципу Закону про контроль оскільки у складі ДІАМ по суті передбачено наявність одразу трьох органів, які наділені функціями нагляду (контролю) щодо різних аспектів господарської діяльності.
Разом з тим, порушуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме абзацу 9 статті 5, оскільки запропоновані положення проекту Закону не узгоджуються з діючим регуляторним актом – Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Аналогічні порушення були за старих часів повноцінного функціонування Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Можливо це додавало аргументів для її ліквідації. Зараз же нормотворці замість того щоб усунути ці порушення продовжують їм життя.
Окремо відмітимо те, що суб'єктом права законодавчої ініціативи проекту Закону (реєстр. №5655 від 11.06.2021) виступили народні депутати України, а не Кабінет Міністрів України.
Хоча саме Уряд визначив собі завдання з розроблення законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Воно передбачено пунктом 334 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р):
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Індикатор виконання | Очікувані результати |
334. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду | Мінрегіон | квітень
| схвалено Кабінетом Міністрів України Концепцію законопроекту | створення нової системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, усунення можливих зловживань посадових осіб контролюючих органів, забезпечення прозорості здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; |
Це в свою чергу дало можливість проекту Закону уникнути цілої низки процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме не було здійснено: аналіз регуляторного впливу ( в т.ч. розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва - Тест малого підприємництва), оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій тощо.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 205
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 144
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 122
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9843
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5035
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4520
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 4258
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801