Заплатіть і (або) забирайтеся
Роками Держава не виконувала своїх зобов’язань. Зараз ці відносини потребують ревізії.
Величезні корки, що сковують місто, тисячі чиновників, що окупували історичну частину Києва, постійні масові заходи, що руйнують будь-які плани мешканців та відвідувачів середмістя, перевантажена інфраструктура - усе це плата Києва за столичний статус.
Однак слово «плата» передбачає, і це визначено законом, певну компенсацію Києву та киянам.
Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» (від 15 січня 1999 року) передбачає конкретний перелік компенсаційних виплат Києву з державного бюджету.
Попри те, що столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов`язки, він гарантував цим органам надання з боку держави додаткових прав.
Про обов`язки влада не забувала ніколи. А от з правами якось не склалося.
Столичні функції передбачають надання комунальних, інженерних, соціально-культурних, транспортних, інформаційних та інших послуг органам державної влади. До речі, оплатно і на договірних засадах (ст. 4.3 Закону «Про столицю).
Послуги були, а реальної ринкової платні - ніколи.
Матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування у Києві формують за рахунок доходів, передбачених статтями 64-65, 68-69 Бюджетного Кодексу та трансфертів з держбюджету на виконання столичних функцій.
На жаль, і у цьому випадку Київ перебуває в очевидно дискримінованому стані. Усі інші громади отримують 60% від податку на доходи фізичних осіб, а окупований Севастополь - навіть 100%, і лише Київ отримує 40% ПДФО. Таким чином, Київ щороку недоотримує мільярди гривень.
Окремим розділом (розділ V) закону про столицю перераховуються гарантії забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій.
Серед них: виділення окремим рядком у Державному Бюджеті фінансування витрат на здійснення містом Києвом столичних функцій; надання спеціальних субвенцій, виділення необхідних ресурсів для виконання програм, проектів та інших витрат пов’язаних зі здійсненням містом столичних функцій; компенсація на підставі угод витрат, пов’язаних з використанням центральними органами державної влади, земельних ділянок, будівель, споруд, надання комунальних послуг тощо; компенсація витрат та збитків, завданих територіальній громаді Києва під час проведення заходів загальнодержавного та міжнародного характеру.
Додатково для Києва мають бути встановлені умови і розміри компенсаційних виплат на покриття витрат, пов’язаних з використанням міської інфраструктури.
Роками Держава не виконувала своїх зобов’язань, узятих перед громадою Києва.
Зараз ці відносини потребують ревізії.
Передусім державні органи влади мають повністю компенсувати визначені законом кошти.
Паралельно доцільно, і це в функціях міської громади, розпочати процес перенесення владного кварталу за межі центру міста. Це,до речі, в руслі заяв новообраного Президента.
На мою думку, протягом року можна було б вирішити перенесення центральних органів державної влади, приміром, у район аеропорту «Київ».
Аеропорт через бездумну забудову навколо вже не здатен повноцінно функціонувати як сучасний повітряний хаб.
Тому, можливо, території навколо можуть прислужитися для компактного розміщення владного кварталу.
Паралельно, з відкритими офісами, у яких мала б функціонувати нова влада, варто збудувати сучасний стадіон, бо, схоже, саме віртуально стадіонна політика стане візитною карткою влади на ближчу перспективу.
Перенесення владного кварталу з центру міста, зі старих колоніальних будівель, де, що не будуєш, все одно виходить ЦК КПУ, це не лише примха нової влади- це ще й потреба для міста, яке має шанс вибудувати навколо себе найбільшу у східній Європі міську агломерацію - сучасний інноваційний, технологічно-індустріальний та транспортний хаб.
Нині м’яч на полі Київської міської влади. Віталій Кличко, будучи лідером у минулому пропрезидентської партії, роками покривав дискримінаційне ставлення центральної влади до Києва та киян. Нині час згадати про свою відповідальність перед громадою і змусити центральну владу заплатити борги і забратися геть з центру міста...
А почати потрібно з вільного доступу киян на вулицю Банкову. Химери в чиїйсь голові не мають стати перешкодою до Будинку з химерами...
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9830
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3650