Трансфертне ціноутворення в Україні у 2024 році
Аналіз системи встановлення цін на товари і послуги між пов'язаними сторонами для забезпечення відповідності податковим нормам та уникнення податкових ризиків.
Трансфертне ціноутворення – це система встановлення цін на товари, послуги, або інші об’єкти в рамках господарських операцій між пов’язаними сторонами (наприклад, компаніями, які належать до однієї групи). Цей процес є критично важливим для забезпечення відповідності податковим нормам та уникнення податкових ризиків.
Основна мета трансфертного ціноутворення полягає в тому, щоб забезпечити справедливі ціни, які встановлюються між пов'язаними особами, та відповідають принципу «витягнутої руки» (arm's length principle). Це означає, що ціни мають бути такими ж, якби угода відбувалася між незалежними контрагентами в умовах вільного ринку. Це дозволяє уникнути маніпуляцій з цінами, які можуть бути використані для ухилення від податків або переміщення прибутку в юрисдикції з низькими податковими ставками.
Для України це важливо, оскільки дотримання вимог трансфертного ціноутворення може суттєво впливати на податкові надходження до державного бюджету. Наприклад, якщо материнська компанія в Україні продає товари своїй дочірній компанії за заниженою ціною, це може призвести до зменшення податкових зобов'язань в Україні, і як наслідок – до втрат для бюджету.
Податкова служба для моніторингу трансфертного ціноутворення використовує різноманітні інструменти, включаючи аналіз фінансових звітів, вивчення документації угод, проведення перевірок відповідності цін принципу «витягнутої руки», а також впровадження ризик-орієнтованого підходу до аудиту. Наприклад, якщо компанія має низькі показники рентабельності в порівнянні з конкурентами, це може стати приводом для детального аналізу.
Аби упевнитись, що операції відповідають умовам вільного ринку, контролюючі органи використовують ряд методів:
Метод порівняння з ринковими цінами: Цей підхід вважається основним для визначення цін на товари, особливо на сировину.
Метод ціни перепродажу: Застосовується для аналізу відповідності ціни закупівлі товару ринковим цінам, зокрема при імпорті та наступному перепродажу без змін.
Метод “витрати плюс”: Ґрунтується на порівнянні ціни продажу товару з ринковими цінами, враховуючи рентабельність витрат сторони, що експортує товар.
Метод чистого прибутку: Розглядається рентабельність у контексті контрольованих операцій у порівнянні з діяльністю конкурентів у схожому сегменті ринку.
Метод поділу прибутку: Аналізується розподіл прибутку між сторонами операції.
Законодавство України визначає необхідність моніторингу трансфертного ціноутворення, особливо щодо доходів, отриманих українськими компаніями за кордоном. Компанії, що займаються імпортом чи експортом, особливо при взаємодії з пов’язаними особами або офшорними зонами мають відповідально ставитися до складання документації із трансфертного ціноутворення.
Комплекс матеріалів для трансфертного ціноутворення має містити деталізовану інформацію про діяльність компанії щодо контрольованих операцій, умови цих операцій, а також обставини, при яких були досягнуті комерційні угоди.
Згідно з нормами українського законодавства, ця документація має бути представлена контролюючим органам у разі їх вимоги протягом зазначеного часу від дати отримання запиту.
Звіт про контрольовані операції - це документ, який аналізує та визначає ціни, за якими компанії з однієї юрисдикції здійснюють торгівлю товарами, послугами або правами з компаніями з інших юрисдикцій. Він містить інформацію про визначення ринкових цін, методику обчислення та фактори, які впливають на ціни між пов'язаними особами та подається до 1 жовтня 2024 року.
За недотримання правил трансфертного ціноутворення компанії можуть зазнати суттєвих фінансових наслідків, включаючи штрафи, які можуть досягати 25% від суми недоплачених податків, а також донарахування податків за попередні періоди. Крім того, можливі репутаційні втрати, що можуть вплинути на довіру партнерів та інвесторів.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9796
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5026
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4516
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3033