Як розбудувати та залучити інвестиції у Чернівці
Сьогодні перед усією європейською спільнотою постають нові проблеми, які необхідно вирішувати на стратегічному рівні.
Про це свідчить і вихід Великобританії зі складу Європейського союзу, і референдум щодо незалежності Каталонії 2017 року. Незадоволення регіонів перерозподільчою політикою Європейського Союзу змушує звернути більше уваги на те, як самі регіони інтегровані у систему світових економічних зв’язків.
Транскордонне співробітництво, тобто підвищення ефективності економічної політики окремих регіонів та вдосконалення механізмів зовнішньоекономічних відносин у цих регіонах – це найефективніша форма функціонування сусідніх регіонів та міст, що знаходяться по різні сторони кордону між країнами.
Україна та Чернівці – не виняток!
Міждержавне співробітництво є перспективною формою міжнародної співпраці регіонів, вагомим фактором розвитку сучасної економіки, тому це дозволяє поєднувати процеси регіоналізації. На сучасному етапі у Європі налічується, за різними джерелами, понад 200 єврорегіонів та більш як 30 структур регіонального співробітництва.

Наше місто Чернівці є частиною так званого “Карпатського єврорегіону” та тісно інтегроване в систему транскордонного співробітництва з сусідніми державами - Молдовою та Румунією.
Регіон володіє значним потенціалом розвитку. Він охоплює Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Львівську області України та 5 повітів Румунії Сату-Маре, Марамуреш, Сучава, Ботошань та Тулча). Площа транскордонного регіону складає 100 872 км населення – 8,3 млн. осіб, довжина кордону з Румунією становить (625,4 км), що становить 10,8 % від усієї довжини українського державного кордону по суходолу. Рівень життя населення в Румунії є значно вищим порівняно з Україною: мінімальна заробітна плата в Україні станом на січень 2017 р. – 102.5 євро, у Румунії – 316.6 євро (у 3 рази більше).
Проте рівень інвестиційної співпраці з Румунією залишається незначним. В останні роки, у Румунії зареєстровано 430 спільних українсько-румунських підприємств, обсяг українських інвестицій становить 12,4 млн.дол. США (54 місце в списку іноземних інвесторів).
Ця статистика свідчить, що розвиток транскордонного співробітництва у Карпатському Єврорегіоні, куди входять Чернівці, створює нові можливості як для самих Чернівців, так і всього Карпатського Єврорегіону.

Перші кроки на шляху до прогресу
Щоб наше місто могло розвиватися, нам потрібно зробити декілька кроків на шляху до транскордонної співпраці з сусідніми країнами.
По-перше, жоден інвестор, внутрішній чи зовнішній, не буде інвестувати у розвиток регіону, куди неможливо добратися. Аеропорт перебуває у жахливому стані, швидкісного потяга “Київ - Чернівці” не існує, а автомобільні дороги такої якості, що після поїздки по них, інвестувати доводиться у підвіску власного авто.
Розвиток регіону – це не ремонт існуючих доріг, а будівництво нових автошляхів міжнародного значення. Місцева влада повинна активно брати участь у лобіюванні власних інтересів на міжнародному рівні.
Чернівці зацікавлені у будівництві швидкісної траси, яка з’єднає Балтику та Чорне море, порти у Миколаєві та Одесі з портами у Польщі – це лише перші кроки на шляху до ефективного транскордонного співробітництва, про що йшлося вище.
Будівництво цієї траси та угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС дасть змогу залучити кошти для ремонту існуючих доріг та всієї інфраструктури Чернівецької області, а будівництво складів та міжнародних логістичних компанії вздовж траси приведе у наш регіон міжнародних інвесторів. Також Чернівці через вигідне географічне розташування можуть стати центром торгових шляхів між Румунією, Молдовою та Польщею.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 231
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 133
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9890
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 5855
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2337