Китай став хранителем творчого багатства Шевченка
У Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка.
У вересні цього року у Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка - видатного українського митця. Цього українці чекали близько 3 років після підписання Програми культурного співробітництва між Україною та Китаєм. Це стало першим і рішучим кроком у сфері культури глобальної економічно-політичної програми “Новий Шовковий шлях. Один пояс – один шлях”.
Над проектом співпрацювали 2 сторони - Китай на Україна. Музей став першим у світі хранителем творчого багатства Шевченка, де ініціаторами створення виступали не самі нащадки митця, а китайський народ. Культурна спадщина Тараса Григоровича зацікавила багатьох китайських художників, які хотіли б з нею ознайомитись ближче. І ось це трапилось - жителі КНР отримали змогу пізнати творчість українського генія, а ми в свою чергу можемо ще більше пишатися славнозвісним кобзарем.
Крім того віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні (КНР) Лі Ген вже розповів про подальші плани розвитку проекту - присвятити 10 тисяч кв. м. художньої галереї "Лі Ке Жань" творчості Шевченка.
Важливим моментом є те, що наші товариші шанобливо поставились до постаті кобзаря і твердо заявили про намір щорічно 9 березня святкувати день народження українського поета і художника.
Хотілося б наголосити й на тому, що інші країни також зацікавились життям та творчістю Тараса Шевченка. Щоправда мова йде про віртуальні музеї. Всі надбання генія можна буде переглянути у цифровому розширенні - твори, картини, фото.
За допомогу у пізнавальній та пошуковій роботі віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні Юй Генхуей нагородив українців почесними грамотами та дав старт подальшій плідній співпраці.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 216
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 132
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9883
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 5500
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4520
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3803