Проект створення сфери аквакультури на території України
Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції.
Сьогодні у світі налічується більше 800 млн. людей, які страждають від хронічного недоїдання, і, як очікується, до 2050 року чисельність населення зросте ще на 2 млрд, більшість з яких будуть проживати переважно в містах. Перед нами постає колосальна проблема — як нагодувати планету і при цьому зберегти її природні ресурси для майбутніх поколінь. Україна як країна з надзвичайним потенціалом в аграрній сфері, має зайняти лідируючу позицію в сфері забезпечення світу продуктами харчування, та особливо продуктами аквакультури.
Міністерство охорони здоров'я рекомендує споживати 20 кілограмів рибної продукції на душу населення. А ми споживаємо лише 14, з яких українського виробництва — тільки два. Як відомо, порція риби вагою 150 грамм здатна забезпечити 2/3 денної потреби людини в білках, тому враховуючи більшу доступність цього продукту за рахунок меншої вартості, продукція галузі аквакультури стає стратегічною в питання забезпечення збалансованого раціону харчування для громадян України та світу.
Ще 20 років тому Український риболовецький флот був одним з найбільших та найсучасніших серед країн СНД. Та це не вплинуло на наявні природні ресурси, а саме водойми, та інфраструктуру яка збереглася ще з часів СРСР. На сьогодні Україна вже імпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязі вилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде тільки зростати.
Наша держава має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури), так і для промислу дикорослих видів. Маємо Азовське та Чорне моря, вихід у Світовий океан - все це величезний потенціал, Тобто, Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції, питання постає тільки в початковому фінансуванні такого виробництва. Але про що може йти мова, коли протягом двох десятиліть рибогосподарський комплекс немає законів, які стали б фундаментом для розвитку цієї галузі.
Проект створення сучасної сфери аквакультури передбачає засновування підприємства по виробництву готової продукції з риби та морепродуктів (креветки, молюски) закритого циклу, тобто процес виробництва контролюється з моменту замовлення мальків до моменту поставок готової продукції. Це надасть змогу максимально контролювати як якість продукції, так і ефективність використання ресурсів.
Етапи реалізації проекту складаються з 3-х пунктів. Перший етап(2 місяці) включає в себе розміщення замовлення на мальків (товстолоб, короп, карась, білий амур) на науково-виробничих базах Херсонської та Миколаївської областей; вкладання договорів оренди із власниками ставків (як державними так і приватними) загальною площею 25 000 Га.; відновлення базової інфраструктури (в разі необхідності) на орендованих ставках; вкладання договорів на поставку комбікормів (заводи Херсонської та Одеської областей). Наступний етап(12 місяців) вміщує зариблення мальків на орендованих ставках та контроль за зростанням, харчуванням й станом мальків. Завданням останнього етапу(6 місяців) є оренда виробничих потужностей (Крабові палички, рибні напівфабрикати (котлети, палички), заморожені креветки та молюски.); вилов риби по графіку виробництва; реалізація продукції через національні роздрібні мережі, та відправка продукції на експорт.
Усі розуміють, що проблеми є і будуть. Але маючи підтримку держави та реальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрного комплексу. Враховуючи зростаючу тенденцію споживання риби та рибних продуктів як в Україні, так і в світі, можна зробити висновок, що попит на цю продукцію завжди зберігається на достатньо високому рівні. Виробництво такої продукції саме в Україні, не тільки надасть змогу зменшити кількість імпортованої сировини, а також збільшить рівень продовольчої безпеки та відновить підприємства аквакультури в країні.
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 264
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9467
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8854
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3324
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3189
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2406