Чому під час війни важливо читати: книга – засіб боротьби проти ракет та ворожого ІПСО
Читання та доступ до книг відіграють вирішальну роль у формування нашої особистості та суспільства загалом. Вони не лише забезпечують доступ до знань, але й сприяють розвитку критичного мислення.
Цільовий доступ до книг та підтримка читання у суспільстві допомагають створити освічену та культурно розвинену спільноту, що є фундаментом для подальшого прогресу та розвитку. Читання – це не просто хобі, але й ключ до розуміння себе та світу. Читання може бути чудовим способом відпочити від повсякденних перипетій, допомагаючи нам заспокоїти розум та зняти стрес.
Щодня наша країна потерпає від ворожих обстрілів. Що робити у такій ситуації – не панікувати, вірити в ЗСУ, всіляко допомагати наближати нашу перемогу і… читати. Адже книга – є своєрідною зброєю у війні проти ворога.
Я вважаю, що саме читання формує вміння зосереджуватися, аналізувати інформацію та формувати власне бачення світу. Без книжок неможливо сформувати критичне мислення.
«Прильоти» російських ракет по українських містечках та містам часто координуються нелюдами, які обманюються російською пропагандою та довіряють ворожим соцмережам. Запроданці підступно надають координати для ракетних ударів поруч з місцем, де самі жили. Сумніваюся про наявність критичного мислення у них. Тому важливо читати.
Окрім того, сьогодні у соцмережах швидко ширяться хейти та негативні новини. Одна сумнівна публікація може зіпсувати життя багатьом через перепости довірливих громадян. Цифрові монстри можуть керувати настроями у некритично налаштованому суспільстві. Потім включається закон більшості. Не впевнений, що охочі до неперевіреної інформації – любителі книжок. Тому важливо читати.
З іншого боку, обіцянкам політиків охоче вірять ті, хто не читає. Прикладів можна знайти багато. Відповідальні державні діячі мають думати про розвиток читання та книжки. Саме у зрілих суспільствах, де розвинута культура читання, виборці тиснуть на політиків задля правильних рішень. Тому – читайте.
Відомі письменники, навіть відомі літературні герої можуть впливати на світову політику. Саме тому відповідальні національні уряди підтримують переклади книжок на іноземні мови, заохочують видавців до участі у міжнародних книжкових ярмарках. Про норвезького Нобелівського лауреата у галузі літератури Йона Фоссе чули всі. Мало хто знає, що Норвегія давно і системно підтримує книжкову галузь та надає гранти видавцям всього світу на переклади з норвезької мови. Стимулює читати чи не так?
З дитинства через книжки, літературні твори формується свідомість людини. Які наративи формуються – імперські або загальнолюдські, залежить від письменників та держави, яка толерує відповідну політику. Росіяни знають про це і тоннами завозять книжки до окупованих територій. Як бачимо, книга – це зброя зараз, під час війни. Тому варто читати українську книгу.
Український інститут книги презентував соціологічне дослідження. Українців, які читають, збільшилося вдвічі з 8% у 2020 році до 19% у 2023 році. Переважає паперова книжка українською мовою. Для порівняння – у Німеччині читає майже 46% населення. Проте, українська нація рухається у правильному напрямку. Тому я всіляко підтримую державні ініціативи з популяризації українських книг – як от сертифікати для новонароджених на придбання книг.
Вірю, що ми зможемо побудувати націю, що вміє мислити критично, знає, куди рухається країна, може і змінює Україну на краще. Це запорука нашої перемоги та післявоєнного відновлення.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 639
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 313
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 303
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 145
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 141
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12673
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
10692
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 8078
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6399
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 6024