Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
06.06.2013 17:06
Дозвіл для аутсорсингової діяльності
Ну от нарешті з'явився Проект Постанови КМУ № 359 "Про затвердження Порядку видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця". Пропоную обговорити.
Майже півроку діє новий Закон "Про зайнятість населення".Для підприємств, що здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (аутсорсинг/аутстаффінг), він весь цей час означав необхідність отримання відповідного Дозволу.
При цьому Порядку отримання такого дозволу не було затверджено, а от санкції за діяльність без дозволу, навпаки - були. І санкції суттєві - штраф у сумі більше 20000 грн.
Тепер нарешті з'явився і сам порядок, який щоправда не набрав чинності, але про який можна впевнено говорити, як про такий, що буде регулювати вказане питання.
А питання є зовсім не другорядним для компаній, що надають послуги, адже багато, хто використовує схеми пов'язанні із виконанням робіт своїми працівниками у іншого роботодавця як реальну схему надання послуг, так і для зменшення податкового навантаження.
Отже, що нового у вказаній Постанові.
На жаль, доводиться говорити про те, що Постанова застосувала підхід за якого для всіх відносин при аутсорсингу/аутстаффінгу потрібно оформлювати дозвіл.
Мова йде про п. 4 Постанови, яка вказує що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, без дозволу.
Таким чином недвозначно вказано, що будь-які дії в рамках схем аутсорсингу та аутстаффінгу вимагають відповідного дозволу.
Отримати такий дозвіл нібито нескладно - потрібно подати до Державної служби зайнятості наступні документи:
1. Копію установчого документа - для юридичної особи;
2. Паспорт фізичної особи;
3. Проект трудового договору, який містить положення щодо можливості виконання працівником роботи в іншого роботодавця та виплати працівникові заробітної плати в розмірі не менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник в іншого роботодавця за виконання такої ж роботи;
4. Ну і звісно відповідне підтвердження повноважень Представника - частіше за все довіреність.
При цьому додатковими умовами видачі встановлено як наявність у КВЕДах юридичної особи чи ФОП відповідного виду діяльності щодо наймання співробітників у інших роботодавців, так і відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ а також несплачених штрафів.
Дозвіл видається протягом десяти днів. Типову форму дозволу також затверджено.
Отже дуже непрості відносини, що регулюються нормами Закону України "Про зайнятість населення" отримали додаткове регулювання вищевказаною Постановою.
Ознайомлення з текстом Постанови дає підстави говорити, що її поява радше спростить питання СПД, адже точно зобов'язує отримувати дозвіл всіх, хто надає послуги за схемою аутсорсингу та аутстаффінгу. При цьому порядок отримання дозволу є нескладним. Це звісно в теорії, як буде на практиці - інше питання, відповідь на яке ми отримаємо невдовзі.
Оскільки сам закон "Про зайнятість населення" є доволі складним та було б дуже цікаво почути від шановних читачів блогу інформацію про новації, що виникли при застосуванні Закону.
Від себе можу вказати, що цікавим було те, що після набрання чинності законом, постраждали підприємства, які у своїх вакансіях на сайтах вказували недопустимі нині вимоги щодо віку та статі потенційних працівників. Ці вакансії просто перечитувалися працівниками Служби зайнятості, після чого на підприємство очікував візит з перевіркою та суттєвий штраф.
отже, якщо в кого є подібні ситуації - прошу ділитися.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 639
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 314
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 309
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 157
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 145
Популярне
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12723
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
11393
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 8641
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6517
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 5730
Контакти
E-mail: [email protected]