Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2016 12:48
Гроші на утилізацію сміття: хто платитиме за «банкет»?
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання.
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Варто нагадати, що це передбачено діючим законом про відходи. Проте досі в Україні не розроблений механізм реалізації цього «почесного» обов’язку виробників пакувальних матеріалів.
Порядок впровадження частини цих положень мала в свій час реалізувати «славнозвісна» постанова КМУ № 915. Цей документ покладав на держпідприємство «Укрекокомресурси» відповідальність за утилізацію відходів ввезеної упаковки. Підприємства, що її ввозили, сплачували збір. Та як виявилося, такий «інструментарій» належно не запрацював. Невдовзі постанова втралила чинність.
І ось з’явилися законодавчі ініціативи, які передбачають врегулювання цих питань. У якому вигляді й коли саме, вони будуть реалізовані, сьогодні сказати важко. Проте відомо, що цього тижня під час найближчого засідання у парламентському природоохоронному комітеті депутати планують розглянути два відповідних законопроекти. Не виключено, що один з них буде запропоновано на розгляд ВР вже найближчим часом.
Зокрема у ВР внесено три законопроекти № 3198, № 398-1 та № 4028. Кожен з них передбачає запровадження в Україні європейської моделі «розширеної відповідальності виробника», хоча власне механізми такої реалізації у кожному законопроекті пропонуються різні. Про що йде мова?
Відповідно до діючих у ЄС правил, виробник несе відповідальність за переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Такий підхід було введено на початку 1990х років у Німеччині, Франції та Швеції. А згодом це було визнано як найкращий та найоптимальніший принцип. Незабаром його впроваджено на рівні ЄС. Й сьогодні таким принципом керуються більшість розвинутих країн світу. Також він впроваджується в Азії та Африці.
Впровадження цього принципу зазвичай має дві основні мети. Перша полягає в збільшенні проценту збору і переробки вторинної сировини. Друга передбачає перекладення фінансової відповідальності з громадян та державних органів на виробників пакувальних засобів.
Отже такий принцип має запровадити й наша держава. Це зокрема передбачено угодою про асоціацію.
Тож ми маємо упродовж кількох років реалізувати у себе на законодавчому рівні директиву Європейського парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи. У цьому документі зазначається, що запровадження розширеної відповідальності виробника є одним із засобів підтримки розробки та виробництва товарів, що повністю враховують та полегшують ефективне використання ресурсів впродовж усього їхнього життєвого циклу, включаючи їх відновлення, повторне використання, розбирання та перероблення без шкоди для вільного обігу товарів на внутрішньому ринку. Також зазначено, що заходи, щодо впровадження розширеної відповідальності виробника можуть включати прийняття повернутої продукції та відходів, що лишилися після використання такої продукції, так само як і подальше управління відходами та фінансова відповідальність за таку діяльність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 612
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 290
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 253
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 118
Популярне
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12572
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
9053
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6958
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6042
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5890
Контакти
E-mail: [email protected]