Навіщо платити менше, якщо можна платити більше?
Яке право має Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України переплачувати наші з вами 5 мільйонів гривень?
Під час проведення моніторингу здійснення публічних закупівель замовниками м. Києва та Київської області мною, координатором центру реагування на порушення, було встановлено, що Державною установою Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (далі також – замовник) розпочата процедура закупівлі протитуберкульозних лікарських засобів з очікуваною вартістю 36 209 291 грн (UA-2018-07-25-001346-c). Розпочата та проводиться із порушенням.
Зокрема, процедура проводиться без розбивки предмета закупівлі на окремі лоти, а саме Центр охорони об’єднав товари як вітчизняних, так і іноземних виробників, які можуть бути учасниками процедури закупівлі.
Проблема обґрунтованості поєднання в одному лоті великого переліку лікарських засобів відома всім, хто бере участь у медзакупівлях.
Якщо проаналізувати вимоги до процедури закупівлі Центру охорони здоров'я, то побачимо, що виробниками препаратів, які має намір придбати замовник, є ПАТ «НВЦ Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ТОВ «Люм’єр Фарма», ПАТ «Київмедпрепарат». Тобто зазначені виробники могли б самостійно взяти участь у тендері та запропонувати препарати за вигідними для замовника цінами.
Разом з тим, необґрунтоване об'єднання в один лот лікарських засобів не дозволяє брати участь у торгах виробникам (окрім препаратів, що ними виробляються, також вимагаються препарати інших виробників), об’єднання цілої низки препаратів в один лот обмежує конкуренцію та перешкоджає здешевленню предмета закупівлі, що унеможливлює економію бюджетних коштів. Тобто, більш вигідним є участь в такій процедурі закупівлі для дистриб’юторів, але ніяк не виробникам. Отже, про яку економію можна говорити?
Навіщо платити менше, якщо можна платити більше? Тим більше закупівля вартістю понад 36 мільйонів.
Не полінилась та витратила час на аналіз цих самих 36 млн грн., а саме передивилась вартість лікарських засобів, що закуповуються замовником, в аптечних закладах станом на 01.08.2018 з округленням цін в більшу сторону (тобто оптові ціни, з урахуванням наміру потенційних учасників отримати перемогу, мають бути нижчими).
І що ж було встановлено?
Очікувана вартість закупівлі перевищує орієнтовно розраховану майже на 15 %, або ж на 4,7 млн. грн. Тобто, Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України щонайменше може зекономити майже 5 млн. грн.
Але навіщо?
У відповідь на моє звернення щодо доцільності поділити закупівлю на лоти задля збільшення конкуренції та можливості економії, замовник повідомив, що «…вважає за недоцільне ділити предмет закупівлі, адже поділ зазначеного предмету закупівлі «на лоти за принципом 1 МНН – 1 лот» не гарантує можливості зекономити бюджетні кошти.
Навпаки, як свідчить досвід, доцільно закуповувати зазначені лікарські засоби у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики, на своєчасність здійснення поставок та зменшує ризик відміни торгів за окремими лотами…».
Але, з практики закупівель лікарських засобів, поєднання в одному лоті великого переліку лікарських засобів абсолютно не гарантує можливість зекономити бюджетні кошти, навпаки, може призвести до відміни торгів.
Для вирішення цього питання, Антимонопольний комітет України навіть рекомендував Міністерству охорони здоров'я і Міністерству економічного розвитку і торгівлі удосконалити порядок визначення предмета закупівлі лікарських засобів.
І найближчим часом відомства мають затвердити методичні рекомендації для замовників, що здійснюють закупівлі лікарських засобів, в яких передбачено, зокрема, що замовник визначає предмет закупівлі за лотами щодо кожного окремого МНН.
Доцільно закуповувати у одного постачальника – вважає Центр охорони здоров'я.
Однак, ідеальний результат для системи ProZorro – це коли ринок, на якому раніше у кожної держустанови був свій «улюблений» постачальник перетворюється на конкурентний ринок. Тільки конкуренція надасть можливість заощадження.
Центр охорони здоров'я зазначив, що схеми призначеного лікування туберкульозу включають обов’язкове застосування декількох препаратів одночасно, а відтак з метою забезпечення ефективного лікування протитуберкульозні лікарські засоби необхідно закуповувати одночасно.
Проте, за умови проведення закупівлі одним лотом, якщо жоден із потенційних учасників не зможе запропонувати весь перелік лікарських засобів та виконати вимоги тендерної документації, Центр охорони здоров'я замість одночасної закупівлі всіх необхідних лікарських засобів також одночасно не закупить жодного.
Результат вибору замовником однолотової процедури закупівлі можна вже передбачити – закупівля за більш високою ціною, мінімум економії, адже в даному випадку маємо неможливість прийняття участі в закупівлі виробників, що можуть поставити окремі лікарські засоби з переліку замовника за нижчими цінами в зв’язку із неспроможністю запропонувати замовнику одночасно всі позиції із тендерної документації, або ж взагалі відміна торгів.
Такі дії замовника спрямовані на звуження кола потенційних учасників, обмеження конкуренції та перешкоджають справжній економії бюджетних коштів.
Але, знову ж таки, навіщо заощаджувати не свої власні кошти?
Так і працюють замовники в публічних закупівлях лікарських засобів. Сподіваюсь, потенційні учасники оскаржать вимоги тендерної документації до Антимонопольного комітету України, який зобов’яже Центр охорони здоров'я внести відповідні зміни.
Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.
Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 242
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 147
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 137
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9923
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 7058
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5048
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
4564
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804