Мирні зібрання "по-європейськи"
"Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням,за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві" - стаття 11 Конвенції про захист прав
«Кожен має право насвободу мирних зібрань
ісвободу об’єднанняз іншими особами.
Здійсненняцих прав не підлягає жодним обмеженням,
завинятком тих, що встановлені законом і є необхідними
в демократичному суспільстві» -
стаття11 Конвенції про захист прав
таосновоположних свобод.
Так, друзі, виглядає демократія.Лише виняткові обставини дозволяють національному законодавству обмежуватиправо на свободу мирних зібрань, практикаЄвропейського суду з прав людини рухається у напрямку звуження повноваженьдержавних структур, а не свобод громадян.
Прошуознайомитись з уривками рішення Палати Європейського суду з прав людини усправі «Язар, Караташ, Аксой та Народна трудова партія проти Туреччини».
«Суд погодився, що принципи, заякі виступала НТП (Народна трудова партія), як-от право на самовизначення та визнання мовних прав, не суперечили як такі основоположнимпринципам демократії».
«Суд також зауважив, що, навіть увипадку, коли пропозиції, висунуті напідставі таких принципів, можуть вступати в конфлікт з основними елементамидержавної політики або переконаннями більшості громадського загалу,інтереси належного функціонування демократії вимагають здатності політичних груп виносити ці пропозиціїна відкрите обговорення з метоюпошуку розв'язання проблем, які становлять загальний інтерес істосуються політиків будь-якого спрямування».
«Крім того, сувора, різкакритика, висловлена лідерами НТП стосовно певних дій збройних сил під часпроведення ними антитерористичної кампанії, не може сама по собі становитидокази того, що НТП треба ототожнювати зі збройними формуваннями, які вчиняютьакти насильства. Суд іще раз наголосив у цьому зв'язку, що межі дозволеної критики на адресу Уряду ширші, ніж межі критикина адресу приватної особи».
«У демократичній системі дії чи бездіяльність Уряду мають бутипредметом безпосереднього розгляду з боку законодавчих і судовихорганів, преси та громадськості.Суд не визнав переконливим, що, критикуючи дії збройних сил, парламентськідіячі — члени НТП та посадові особи цієї партії ставили іншу мету, крім тієї,щоб виконати свій обов'язокпривернути увагу до проблем своїх виборців.»
Кожна європейська держава маєспеціальний нормативний акт, що покликаний регулювати порядок проведення мирнихакцій протесту, а в незалежній вже 20 років Україні досі діє старюще положенняСРСР!!!
Усправі «Верєнцов проти України» Європейський суд пише таке:
«Суд також відзначає, що, якзагальновизнано, постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової діїна території України окремих актів законодавства Союзу РСР» стосуєтьсятимчасового застосування законодавства Радянського Союзу, і досіпарламентомУкраїнине було введено в діюжодного закону, який би регулював порядок проведення мирних демонстрацій,хоча статті 39 та 92 Конституції чітковимагають того, щоб такий порядок було встановлено законом, тобто,актом парламенту України».
У2008 році проходить перше читання законопроект «Про порядок організації тапроведення мирних заходів» (реєстраційний № 2450). Цьому закону так і несудилось добратись до правового олімпу.
Іот нарешті, у відповідь на наполегливі пропозиції Парламентської асамблеї Ради Європи,Європейського суду з прав людини, Комітету міністрів Ради Європи та ООНукраїнські законотворці таки наважуються написати проект закону «Про свободумирних зібрань».
Законопроектвперше дає офіційне тлумачення поняттю «спонтанногомирного зібрання», як це власне і рекомендувала Венеціанська комісія.
Упроекті також маємо такі норми:
«Організатор мирного зібрання таінші особи мають право безперешкодно проводити у спосіб, не забороненийзаконом, агітацію, пов’язану з організацією і проведенням мирного зібрання, атакож закликати до участі в ньому.» І жодного слова проте, що така агітація може розцінюватись як акт екстремізму.
«Організатори та учасники мирнихзібрань, працівники органу внутрішніх справ сприяють професійній діяльностіжурналістів, працівників засобів масової інформації під час проведення мирнихзібрань.»
Такі не довелось прийняти за основу цей проект, чому???
Володимир Яворський, один зрозробників законопроекту, член правління Української Гельсінської спілки зправ людини на своїй сторінці у фейсбуці тоді зазначив: «Україна не перестаєдивувати: в цей четвер парламент має розглянути проекти законів про свободумирних зборів (2508а та 2508-1). Обидва підготовлені правозахисниками. Усяпрогресивна громадськість вимагає прийняття будь-якого за основу. І сьогоднідізнаюся, що БЮТ в особі Яценюка вирішили не голосувати за ці законопроекти, бо"не на часі"... права людини не на часі - з ними все добре,певно...при чому проект 2508а поданий Шевченко, Немирею та Луценко, що єдепутатами цієї фракції. І виходить, що цей проект підтримають тількирегіонали. Цілковитий абсурд української політики й чергова зневіра у здоровомуглузді опозиції».
Робіть висновки, дорогі.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 639
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 314
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 307
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 147
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 145
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12692
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
10990
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 8288
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6483
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 5147