Уроки блекауту: чи сформує війна в Україні колективний імунітет до дезінформації
На шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
У листопаді 2022 року росіяни спробували завдати Україні чи не найбільш зухвалого інформаційного удару від початку повномасштабного вторгнення. На тлі ракетних обстрілів та знищення української енергетичної інфраструктури, кремлівська пропаганда через підконтрольні інформаційні ресурси намагалася переконати, що світло в домівках українців відсутнє не тому, що росіяни зруйнували генеруючі потужності та розподільчі мережі, а тому, що український уряд начебто продає електроенергію за кордон.
Тиражуючи відверту маячню про експорт електроенергії, Кремль переслідував дві мети: по-перше, підірвати довіру до української влади у розпал життя за графіками відключень, по-друге, зневірити, демотивувати, а якщо вдасться, то й спровокувати змучених блекуатом людей на антиурядові виступи.
Насправді Україна припинила експорт електроенергії ще 11 жовтня після перших масованих ракетних обстрілів української енергосистеми. Відновити його вдалося лише в квітні 2023 року. Але в листопаді 2022-го, на тлі віялових відключень, росіяни через підконтрольні телеграм-канали переконували у протилежному. Український уряд та енергетичні компанії витратили чимало часу і зусиль, аби спростувати фейк російської пропаганди.
Водночас на шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
Іншою не менш ефектною спробою поширити панічні настрої серед українців в перші дні вторгнення були вкиди росіян про так звані мітки на стовпах, будинках та дорогах, які начебто допомагають “наводили балістичні ракети”.
Злива фейкових повідомлень актуалізувала важливість уміння розпізнати дезінформацію. Медіаграмотність стала потребою для будь-якої притомної людини. Ба більше – під час війни, коли на шальках терезів – людське життя, важливо не тільки вміти вірно ідентифікувати контент, але й оцінити його вплив на аудиторію. Неймовірно, але чимало українців досі не усвідомили, що варто, а чого категорично недоцільно публікувати у соцмережах. Так періодично з'являються відео пересування української військової техніки, а також роботи ППО, що є категорично неприпустимим, адже наражає на небезпеку життя українських військовослужбовців.
Таким чином, якщо до повномасштабного вторгнення навички медіаграмотності були доцільними насамперед для представників публічних професій, то сьогодні – у розпал війни – вони бажані для всіх українців.
На загальнодержавному рівні необхідна всеосяжна інформаційна кампанія із залученням лідерів громадської думки, авторитетних експертів та представників журналістської спільноти. Вже сьогодні існує чимало проєктів, спрямованих на примноження навичок медіаграмотності. Цю роботу варто продовжувати. Зрештою, йдеться вже не лише про вміння відрізнити правду від брехні, а знання про те, як не дозволити себе ошукати.
Про те, як не потрапити в халепу та вберегтися від маніпуляцій, написано чимало посібників, та головне варто пам'ятати ключові речі: насамперед, ретельно перевіряти джерела інформації. Відвертий фейк про експорт електроенергії у період блекауту швидко поширювався, зокрема й тому, що чимало українців елементарно не перевірили інформацію на офіційних ресурсах.
Не менш важливо звернути увагу на те, хто поширює фактаж – надійний ресурс завжди посилається на авторитетне експертне джерело, що легко перевіряється. Фейк навпаки тиражують сумнівні видання, дуже часто з посиланням на анонім. Важливо утримуватися від розповсюдження подібної інформації.
Необхідно вкрай обережно ставитися до інформації з анонімних телеграм-каналів. Саме вони активно просували новини про міфічний експорт електроенергії. Окрім дезінформації, анонімні телеграм-канали часто продукують шахрайські запити про збір коштів і наживаються на чужому горі. Під час війни також не варто поширювати відомості про подію, допоки її не підтвердять або не спростують офіційні особи.
Між тим, варто визнати, що від початку вторгнення українці значно поліпшили свої навички медіаграмотності, про що свідчать останні соціологічні дослідження. В суспільстві формується своєрідний колективний імунітет до дезінформації. Росіянам і справді важче маніпулювати й поширювати фейки в Україні. Проте не варто забувати, що й кремлівські пропагандисти вчаться на власних помилках, адаптуючись до інформаційного середовища, яке виникло в Україні після 24 лютого 2022 року.
У травні 2023 року в українській енергосистемі через ремонтні кампанії зменшився доступний обсяг потужності, а енергетики знову заговорили про можливий дефіцит електроенергії. Ба більше, війна триває, що не виключає нових руйнувань, а також можливості повернення до життя за графіками відключень електроенергії. З великою ймовірністю росіяни знову спробують таким чином зневірити українців, підриваючи довіру до української влади. Наше спільне завдання – не дати себе ошукати та зробити українське суспільство стійким та нечутливим до дезінформації.
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9750
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 5539
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5017
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4515
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801