Податковий компроміс знайдено
На вчорашньому засіданні Нацради реформ при президентові України був обговорений компромісний варіант податкової реформи, розроблений Міністерством фінансів.
На вчорашньому засіданні Нацради реформ при президентовіУкраїни був обговорений компромісний варіант податкової реформи, розробленийМіністерством фінансів.
Насамперед, документ не передбачає підвищення ключовихподаткових ставок. У 2016 році податок на прибуток становитиме 18%, а через рік– 17%. Крім того, Мінфін визначив орієнтир, якого планується досягти у 2018році – максимальне навантаження на фонд заробітної плати у розмірі 20%.
Для подолання дефекту т.зв. «внутрішнього офшору», тобтоіснуючої системи сплати єдиного податку для підприємців, пропонуєтьсязапровадити нову форму диференціації платників податку, що складатиметься зтрьох груп, ранжованих відповідно до величини обороту підприємства.
Одним з ключових елементів пропонованої реформи сталозбереження окремих преференцій в оподаткуванні фармацевтичної галузі таагросектору. Зокрема, мова йде про ставку податку на додану вартість дляфармацевтів у розмірі 7%, а також про перехідний період на 1 рік для аграріїв,які з 2016-го року сплачуватимуть 75% ПДВ до державного бюджету і лише четвертучастину зможуть залучати у розвиток виробництва в якості внутрішніх інвестицій.Однак такі «пільги» навряд задовольнять потреби вітчизняних агровиробників, якісьогодні забезпечують 14% ВВП країни.
Загалом пропонований компроміс, м’яко кажучи, не вражає інноваційністю.Фактично тих змін, яких потребує українська економіка, ним не передбачено.Непоступливість парламенту і уряду в дискусіях щодо реформи податкової системита проекту нового бюджету призвела до того, що «середній варіант» на практицізалишається колишнім. Отже, типові бухгалтерські розрахунки Мінфіну іпарламентського комітету показали свою безрезультатність. Відтак нова стараподаткова система знов загрожує стати для нас уроком, який вчить, що граподатковими ставками на папері закінчується нічим.
Коли ми нарешті зрозуміємо, що бюджетні стимулиекономічного розвитку (тобто фінансові інструменти стимулювання бізнесу) неможна знайти, забираючи гроші у самого бізнесу? Це замкнуте порочне коло. Ірозімкнути його неможливо, якщо не знайти інших внутрішніх джерел поповненнядержбюджету, для чого таки варто почати радикальну модернізацію державногоапарату, який нині з’їдає непомірно велику частку казни.
Врешті-решт, змінювати треба не стільки значення податковихставок, скільки підхід до роботи податкового механізму. В цьому ключі вкрайнеобхідно реформувати систему адміністрування податків і позбавити податковіоргани мілітаристських функцій. Ну і звісно, українські авгієві стайні –корупція і тіньова економіка, для боротьби з якими треба не технічні прийоми, аполітична воля і мобілізація громадянського суспільства.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 365
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 359
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 241
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 197
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
64639
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 25998
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22481
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 14451
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 9987