Розвінчування міфів про фінансову реструктуризацію
На цьому тижні має бути проголосований законопроект №3555 "Про фінансову реструктуризацію".
На цьому тижнімає бути проголосований законопроект №3555 "Про фінансову реструктуризацію".Профільний комітет з питань фінансової політики та банківської діяльностіВерховної Ради рекомендує парламенту прийняти його за основу. Законодавчуініціативу також підтримують і в Національному банку, і бізнес спільнота.
Основною метоюзаконопроекту є створення ефективного та дієвого механізму добровільноїфінансової реструктуризації боргів підприємств України та їх досудової санації.
Однак, як частобуває, знаходяться ті, хто критикує та готовий не розібравшись нівелювати будьякі позитивні надбання.
Міф №1 – Верховна Рада списує борги корпорацій
Насправді законне є механізмом ухилення від сплати по кредитах юридичними особами. Йогоприйняття дозволяє банкам та іншим кредиторам (підприємствам) домовитись ізборжником про умови виплати боргу на взаємовигідних умовах. Законопроект ненав’язує конкретні умови реструктуризації, не визначає термінів та відсотковихставок.
Міф №2 – Законопроектне враховує інтересів банкірів
Міф полягає в тому, що нібито держава втручається у їх взаємовідносиниіз клієнтами та буде вимагати поступків для несумлінних позичальників, що всвою чергу дозволить їм ухилятись від виконання зобов'язань.
Навпаки, для банків це додатковий юридичний механізмпроведення фінансової реструктуризації кредитів юридичних осіб, в тому числіпідвищенні класності кредитів в розумінні НБУ та як наслідок розформуваннярезервів. Закон підготовлений з метою відновлення банківського кредитування ізокрема економічної активності боржників.
Міф №3 – Законопроект дублюєположення закону про банкрутства («Про відновлення платоспроможності боржникаабо визнання його банкрутом»)
Це хибне припущення. Законом №3555передбачена повністю «позасудова» процедура, на відміну від процедури «зарішенням суду». Це є переважним підходом для майже всіх зацікавлених сторін(банків, кредиторів і боржників) на відміну від процедури банкрутства. У законіпро фінансову реструктуризацію встановлюється більш гнучкий порядок дляврахування інтересів меншої групи кредиторів, аніж за законом про банкрутства,що вимагає участі всіх кредиторів. Вимога щодо участівсіх кредиторів, передбачена в законі про банкрутства, робить її процедуру занадтодовгою та негнучкою.
Якби закону про банкрутства було достатньо,тоді банківський сектор України не мав би такої кількості «непрацюючих»кредитів, які за оцінками експертів є одними з найвищих в Європі. Отже, процедура банкрутства сама по собі не єдостатньою, оскільки в Україні вона історично орієнтована на ліквідаціюборжника, що суперечить цілям закону про реструктуризацію.
Міф №4 – Процедура банкрутства може затягнутися через положення щодопроходження повторної санації
Це є некоректним розумінням положеньзакону. Не може існувати будь-якої затримки в провадженні до його фактичногопорушення. Відповідно до законодавчого акту, якщо провадження не було порушене,розгляд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство лишепризупиняється на три місяці.
У випадку, коли процедура реструктуризаціїє успішною – заява про порушення провадження у справі про банкрутство будевідхилена. Якщо вона є неуспішною, заява про порушення провадження у справі пробанкрутство буде розглянута, а план реструктуризації може бути базисом дляроботи ради кредиторів та арбітражного керуючого. Тому не можна вважати ці тримісяці втраченим часом.
Міф №5 – Неефективність рішень досудової санації Київським апеляційнимгосподарським судом (може призвести до корупції і як такий є неприйнятним)
Насправді, незрозуміло чому автори цієї тези вважають корупцію більшймовірною в Київському апеляційномугосподарському суді, а не на рівні місцевих господарських судів. Концентраціясправ в одному місці сприяє кращій ефективності санації та послідовності при прийняттірішень. Виконання цього положення у випадках процедури реструктуризації,передбаченої проектом закону, є важливим для відновлення звичайних практиккредитування.
Міф №6 – Побоювання щодо тимчасового характерузакону
Виникаютьзауваження до авторів з приводу тимчасового характеру закону, який має діятипротягом трьох років. Що у тимчасових законах не можуть пропонуватися зміни дозаконів України, що діють на постійній основі (наприклад, стосовно іпотек,реєстрації, обтяжень і банкрутства).
Насправді, іноземний досвіддоводить, що аналогічні закони, зазвичай приймались на період до трьох років.Тимчасовий характер закону розрахований на вирішення специфічних обставин кризита заохочує сторони до його застосування протягом терміну дії. Інакше сторонине отримають переваг.
Якщо закон буде діяти напостійній основі, у сторін не буде жодних стимулів його застосовувати і ціліприскореного відновлення економіки не будуть досягнуті.
Оскільки закон є “спеціальним”,для запобігання двозначності, у ньому ж можуть пропонуватись зміни до інших законів,що діють на постійній основі, якщо останні містять суперечливі положення.
Міф №7 – У законі не передбачено, яка заборгованість суб’єктагосподарювання підлягає фінансовій реструктуризації
Будь-яка. Дійсно, у законі чітко невизначається, які борги мають бути реструктуризовані, однак це пояснюється тим,що в залежності від кожного конкретного випадку, заборгованість будевідрізнятись. Тим не менш, законом чітко зазначено, що заборгованість, якапідлягає реструктуризації, обов’язково включає заборгованість перед “залученимикредиторами”, якими є фінансові установи та кредитори боржника (хоча б один ізкредиторів).
Міф №8 – Законопроект №3555 плутають із законом про реструктуризаціюзобов'язань фізичних осіб за кредитами в іноземній валюті
Законопроекти "Про фінансовуреструктуризацію" і "Про реструктуризацію зобов'язань громадянУкраїни за кредитами в іноземній валюті, отриманих на придбання єдиного житла(іпотечні кредити)" (№4004) не є альтернативними, та регулюють абсолютнорізні сфери.
Законопроект "Про фінансовуреструктуризацію" передбачає добровільну реструктуризацію боргів нефізичних осіб, а працюючого бізнесу.
Міф №9 – Законопроект суперечить нормам ряду іншихзаконопроектів:
- №2506а «Про органи та осіб, якіздійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (статус –08.10.16 року прийнятий в першому читанні)
- №2507а «Про виконавче провадження»(статус – 08.10.16 року прийнятий в першому читанні)
- №2508а Про внесення зміни до Податковогокодексу України (щодо приватних виконавців) (статус – зареєстровано, очікуєрозгляду)
Це невідповідає дійсності. Процедурно будь який законопроект проходить експертизуГНЕУ (Головне експертне управління), яке не виявило таких суперечностей.
Закон про реструктуризацію розроблявся затехнічної допомоги ЄБРР і Світового банку, а також за участю НБУ та Мінфіну.
Подібні закони були прийняті у країнах, щопостраждали від Азійської фінансової кризи кінця 90-х (наприклад, в Індонезії,Малайзії, Південній Кореї і Таїланді), а також у Туреччині після фінансової кризи в цій країні 2001-2003 рр. Подібнізакони також були прийняті у Хорватії, Чорногорії, Сербії та ін. Прийняттязаконів значно сприяли вирішенню питання, пов’язаного з непрацюючими кредитамита відновленням банківського і корпоративного секторів.
Сподіваюсь, законопроектна прийняття якого чекають іпредставники бізнесу, і банківські установи буде проголосовано вже 17 березняна черговому засіданні Верховної Ради України.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 610
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 290
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 230
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 117
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12545
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
8958
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6896
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6010
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5870