Майбутнє гіпермаркетів. Як змінилися мережі магазинів та які зміни ще попереду
Світ після глобальної пандемії створив багато викликів і для маленьких магазинів і для гіпермаркетів.
До того ж аби залишитися на плаву у кислотному конкурентному середовищі недостатньо думати про мінімізацію втрат під час кризи. Необхідно трансформувати формати спілкування з покупцем, програми лояльності, логістику доставки товару до покупця, вдосконалювати аналіз клієнтських даних і ставити в пріоритет особисту безпеку споживача та своїх працівників.
Як змінився покупець?
Разом зі світом, змінюються й уподобання споживачів в сторону локальних брендів і постачальників на противагу відомим глобальним брендам.
Відтепер в ціні широкий асортимент екологічних продуктів локальних виробників, фермерства та крафтових мануфактур (невеликі виробники, які виготовляють натуральні продукти, не додаючи підсилювачів смаку, фарбників тощо).
Також збільшився попит і на веганські продукти тощо.
Як змінився рітейл?
Через те, що покупець став вибагливішим, став змінюватися і рітейл.
Компанії почали ретельніше аналізувати вартість своїх активів. Зокрема, магазинів, працівників і лояльність покупців, що спонукає більшість гіпермаркетів та локальних магазинів до перегляду стратегій розвитку або зміни концепцій.
Магазинам доводиться більше вкладати гроші на сталий розвиток, на розробку програмного забезпечення для онлайн-продажів та організацію доставлення. Адже ті магазини, що не відповідали вимогам покупця було не солодко. Фактично було два виходи з ситуації: або зачинатися, або пристосовуватися до нових умов, що диктує ринок.
Гіпермаркети підлаштувалися під покупця
Магазини, в які ви ходите стали кращими, чи не так? Адже супермаркет намагається дати споживачеві все, що він бажає. Колись складно було уявити, що в супермаркеті може продаватися їжа високої кухні, або фаст фуди. Зараз це стало нормою, коли в супермаркетах є кухня, випікається власний хліб, тістечка, торти тощо. Більш того, стало нормою і продаж продуктів під власним брендом.
Якщо раніше людина приходила в супермаркет за продуктами, то зараз вона може не тільки придбати все для дому, але ще й поїсти поза домом.
Також, скоріш за все ця людина захоче розрахуватися картою.
Та сама людина наступного разу може взагалі не прийти в магазин, а зробити покупки онлайн.
За даними деяких аналітичних центрів майже вдвічі.
Відтак, згідно з дослідженням KPMG Global "Споживачі та нова реальність", продуктовий e-commerce виріс на 107% в порівнянні з торішніми показниками.
Фактично, споживачі стали купувати вдвічі більше в онлайні, попри це все ж частка онлайн-покупок зараз не більше 10%. Однак, ця цифра потенційно може зростати.
Так, у березні 2021 року вже 62% українських інтернет-користувачів у віці 16-65 років декларували, що сплачували за товари та послуги через інтернет.
Це на 22% більше в порівнянні з докарантинним початком 2020 року. Ріст відбувся завдяки частці активних "платників в інтернеті" – тих, хто оплачує товари та послуги в інтернеті хоча б раз на місяць: у березні 2020 року їх було 29%, а у 2021 році стало 43%.
Найактивніші користувачі е-платежів – люди у віці 30-39 та 40-54 роки. Їм більш притаманно оплачувати товари та послуги через інтернет, аніж населенню у цілому. Серед цих аудиторій частка "платників в інтернеті" за рік виросла найбільше – з 54% до 71% та з 50% до 70% відповідно.
Ми стаємо свідками розвитку нового покоління гіпермаркетів, які стрімко набирають обертів у покращенні свого сервісу. Тож, можливо скоро ми прокинемося у реальності, коли доставлення продуктів відбуватиметься за лічені хвилини, до того, як розігріється ваша сковорідка.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 239
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9906
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6323
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
3046