Кумівство в Монголії або як право на інформацію допомогло корупцію виявити?
Історія про злочину схему, що заважала розвитку малого та середнього бізнесу і як вдалось цю схему зламати.
“Непотизм” або іншими словами “кумівство” — це надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Непотизм у наданні державних позик позбавив багато підприємств Монголії їх шансів на розвиток та зростання. Доступ до публічної інформації допоміг розкрити схему та притягнути до відповідальності тих, хто цим займався.
Позики не для всіх
Компанія INAKIS допомагає вирішити екстремальні проблеми із забрудненням повітря в околицях столиці Монголії, Улан-Батора, спричинених спаленням гуми та шин. Компанія робить це, перетворюючи шини в гумові пластини та іграшки, використовуючи екологічно чисту технологію. Наразі вона може переробити 150 шин на годину, але якби у них були гроші на розширення роботи, власник каже, що вони могли б забезпечити усі вироби з гуми в Монголії, використовуючи вторинний матеріал. Однак корупція поки що заважала компанії наростити потужність. Його неодноразові заявки на позику Фонду розвитку малого та середнього бізнесу Монголії були безуспішними, тоді як багато політиків використовували фонд для власного збагачення.
Скандал із позиками
У листопаді 2018 року медіа-компанія IKON.MN повідомила, що 110 із 132 компаній, які отримали позику з низьким відсотком від Фонду, перебувають у власності політиків або їх родичів. Майже дві третини із 74 членів парламенту та три з 16 міністрів кабінету, в тому числі молодший брат прем'єр-міністра, використовували Фонд для фінансування своїх компаній. IKON.MN вдалося розкрити це порушення завдяки оновленому закону про право на інформацію. Закон вимагає від державних органів, включаючи фонди, робити всю інформацію прозорою. Він також вимагає від усіх компаній публічно розкривати своїх власників та фінансових зацікавлених сторін. Це дозволило медіа-компанії з'ясувати, які компанії отримували позики, за якими процентними ставками, і хто ними володіє.
Ланцюгова реакція
Скандал із позиками спричинив політичну ланцюгову реакцію. Монгольська національна торгово-промислова палата оголосила, що її 3 500 членів не будуть сплачувати податок, поки позики не будуть погашені. Винні політики притягувались до відповідальності, а громадський нагляд за державними фінансами був посилений. Було вжито заходів контролю, щоб зробити управління фондами більш прозорим та підзвітним, деякі рахунки навіть були закриті. Парламент також намагався скинути уряд прем'єр-міністра, але він пережив оголошення недовіри.
Право на інформацію
Депутати парламенту розділилися на тих, хто отримав позики з Фонду та тих, хто цього не зробив. Щонайменше п'ять чиновників, причетних до скандалу, подали у відставку. Після цього скандалу монгольська діяльність уряду перебуває під більш пильним контролем, ніж будь-коли. Ще два фонди були досліджені на початку 2019 року. Після виявлення потенційного конфлікту інтересів вони були об'єднані з Фондом розвитку малого та середнього бізнесу Монголії в єдиний фонд, який чиновники реформували, щоб зробити більш прозорим.
“Ми не прощаємо!”
Багато звичайних монголів також чинять тиск на свій уряд. Громадяни використовують соціальні медіа та протести, щоб вимагати від уряду справедливість та підзвітність. Серед них багато молодих людей. Одна група студентів університету створила власну медіа-компанію для інформування та заохочення молодих монголів займатися політикою. Їх кампанія, відома як “Ми не прощаємо”, принесла їм молодіжну премію протидії корупції Transparency International Mongolia у 2018 році. Уряд продовжує повільно реагувати на їхні вимоги, але люди Монголії просуваються вперед, підтримуючи закон про право на інформацію.
Публікація є випискою із статті від Transparency International, “REAL LIVES, REAL STORIES: THE POWER OF INFORMATION IN ASIA PACIFIC”.
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 512
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 175
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 30482
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 18256
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 17343
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 10467
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8534