"Інвестняні” замість реформ. Що не так з інвестиціями
"Інвестиційні няні" в Україні не зможуть замінити реформи судів та правоохоронних органів, від яких залежать інвестиції
В Україні з’явився новий “інвестнянь” - головою Наглядової ради держустанови «Офіс із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest» став Давид Арахамія, який замінив на посаді екс-голову Аджарії Левана Варшаломідзе.
Залучати більше інвестицій і заводити інвесторів до України - це було обіцянкою нової влади. Але від хвилі “нових облич” і дуже “чесних” можновладців, як позиціонують себе у “зеленій” команді, приплив інвестицій так і не розпочався. Навпаки, вже другий рік поспіль ми спостерігаємо відтік прямих іноземних інвестицій.
НБУ повідомляє, що чистий відплив прямих іноземних інвестицій з України за січень - березень 2021 року становить 301 млн доларів, у тому числі від’ємні реінвестовані доходи - 141 млн доларів. Чистий відтік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну за 2020 рік склав 868,2 млн доларів. Таким чином, Украіна має негативне сальдо інвестицій другий рік поспіль. І це спостерігається вперше з 2015 року. Для порівняння, за Уряду Володимира Гройсмана у 2019-му році приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну становив 2,5 млрд доларів, а в 2018-му році - 0,7 млрд.
А чим відомі “інвестняні” нової влади? Якихось гучних інвестиційних історій у нас немає. І якщо у випадку з Донбасом все можна списувати на війну, то пояснити загальну картину в Україні можна простим визначенням “відсутність реальних реформ та присутність законодавчого свавілля”.
Справа в тому, що для розширення інвестицій в Україну як міжнародний, так і український бізнес бачить зовсім інші бар’єри. Головним магнітом для інвестицій є верховенство права - працююче законодавство та реформовані суди, а також правоохоронні органи. А ще - нульова толерантність до корупції, податкові умови. Говорити щодо нового Бюро економічної безпеки, чи тисне воно на бізнес, ми зможемо згодом. Але це виключно частина реформи, яка має торкнутися всіх правоохоронців.
Судова реформа - це взагалі пріоритет. Поки цього немає, бізнесу пропонують державного менеджера, який фактично буде супроводжувати та захищати його від тієї ж держави. Виходить, що “інвестиційна няня” - це ще одне підтвердження проблем у нашій системі, які за два роки ніхто не вирішив. Комусь з інвесторів буде приємно, але загалом це точно не призведе до буму інвестицій.
Тим часом, другий рік поспіль падають і капітальні інвестиції, які сигналізують про стан нашої економіки. За повідомленням Державної служби статистики капітальні інвестиції в економіку України за січень-березень 2021 року зменшилися на 9.5% у порівнянні з тим самим періодом минулого року і становили 78.2 млрд грн.
Зниження інвестицій спостерігається майже у всіх галузях. Найбільше падіння інвестицій зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку -79,6%. Також інвестиції впали у галузі “Інформація та телекомунікації” -29%; у галузі Фінансова та страхова діяльність - 24.0%; у торгівлі – 21.9%; у будівництві – 19.2%; в операціях з нерухомістю – 13%.
ВВП України, попри обіцянки зростання на 4%, падає на 2%, а державний борг всього за місяць зріс на 19,9 млрд грн та на $1,16 млрд в доларовому еквіваленті (на кінець квітня становив 2,534 трлн грн, або $91,33 млрд).
Що робити?
Залучити професіоналів в Уряд, які володіють навичками прогнозу, компетенцією в економічних питаннях, проводитимуть незалежну політику. Провести справжню судову реформу і реформу правоохоронних органів, запровадити ефективне регулювання, розбудовувати спроможність антимонопольного комітету забезпечувати справедливі правила гри на ринках і реалізувати багато інших речей. На третій рік каденції владі нарешті потрібно почати робити структурні зміни, а не лише змінювати вивіски і прізвища.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 238
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9902
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6218
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
2771