Природа енергії у правовідносинах: back to the drawing board
Що ж із правової точки зору являє собою енергія, і чому це важливо?
У сучасних економічних реаліях, яким властиве постійне бажане зростання темпів розвитку, іноді важливо зупинитись і поміркувати про природу речей, навколо яких ми будуємо наше життя.
Що ж із правової точки зору являє собою енергія, і чому це важливо? Певне стандартизоване розуміння енергії в правових відносинах має значення для телеології (уявленні про цілі) у соціально-економічному моделюванні та підвищення загально рівня дискусії навколо одного з найважливіших секторів економіки.
Перш ніж починати відповідати, треба нагадати, що у даному випадку безпосередньо енергія відрізняється від енергоносіїв, статус яких більш зрозумілий.
Коротка версія відповіді – це товар. Це підтверджується, наприклад, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими у 2018 р. Згідно з ними, «електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу».
Таке визначення викликано тим, що в українській правовій системі досить складно віднести енергію до певної категорії, на яку може бути розповсюджено режим права власності. Адже в українському законодавстві термін «товар» широко вживаний, але не визначений чітко. Це навіть може викликати питання – чи може товар взагалі бути об’єктом права власності у цивільних відносинах. Напевно, може, через те, що певні речі (як вид майна) визначені як товар, наприклад, у Митному кодексі України (п.36 ст.1) та Податковому кодексі України (ст. 14.1.202 говорить про цивільно-правові угоди, зокрема договір купівлі-продажу, а ст. 655 Цивільного Кодексу України прямо використовує слова «майно» та «товар» як синонімічні).
Коротка відповідь, на жаль, не дає інсайту щодо природи такого статусу енергії у законодавстві. Існує ще довга відповідь. Точніше, два її варіанти.
У першому варіанті українська наука цивільного права відповідає, що енергія – це особлива безтілесна річ, тому режим права власності на неї може бути встановлений лише частково. Такий підхід, звісно, потребує більш детального визначення та обґрунтування правового режиму майнових прав, зокрема моменту їхнього переходу між сторонами договору енергопостачання, та можливостей реалізації таких прав. До того ж, ЦК України не визнає існування «безтілесних» речей. Неможливо також наділити енергію як річ певними якостями, наприклад визнати її рухомою (бо вона не переміщується «вільно» у просторі), не можна визнати подільною чи неподільною через те, що момент виробництва та споживання енергії співпадають.
Другий варіант презентовано дослідником із Росії, але він також може відповісти на поставлене запитання. Тут міститься попередження про те, що визнання енергії товаром – не універсальне рішення, а імплементація такого підходу може бути невдалою для усіх явищ, що ми можемо потенційно визнати «безтілесними» речами. Тому, на його думку, енергію має потрібно визнавати річчю через юридичну фікцію, тобто енергія має мати статус речі у досить обмеженому колі релевантних відносин. Використовуючи цей підхід, треба також аргументувати, у яких саме відносинах набуття енергією правового статусу речі є обґрунтованим.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 752
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 542
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 199
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 63316
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
32253
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 16047
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12888
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 10421