Штрафи в дії. Чому українці не пристібаються в авто і що з цим робити
Відтепер 510 грн замість 51 грн за ігнорування ременів безпеки. Збільшений штраф, який допоможе сформувати звичку пристібатись водіям та пасажирам.
Сьогодні 17 березня, вступив силу Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого 2021 року.
Законопроєкт № 2695 був зареєстрований наприкінці 2019 року і його більше року активно обговорювали як представники влади, так і безпосередні учасники дорожнього руху. Він мав на меті змінити безпеку дорожнього руху в нашій країні, зокрема, підвищенням штрафних санкцій за порушення тих базових правил, які можуть призвести до травматичних і смертельних наслідків під час ДТП. Одне з таких правил - це невикористання пасків безпеки, пасивного елемента безпеки, який може зберегти життя під час аварії і пасажирам, і водіям автомобіля. Штраф за порушення цього правила збільшено вдесятеро: з 51 до 510 гривень.
Відтепер водій може отримати штраф у розмірі 510 грн як за те, що особисто не пристібається, так і за перевезення непристебнутого пасажира, незважаючи, що сам може бути з паском безпеки. (Пункт 2.3 ПДР. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки)
Чому це важливо для нашої країни? Невикористання ременів в Україні - це непомітна на перший погляд, проте вкрай небезпечна проблема. Сьогодні є типовою звичка не пристібатися як на передньому сидінні, так і позаду: близько 75% українських водіїв не користуються ременями безпеки. А дарма. Щодня на дорогах України гине 10 людей і близько 90 людей травмується.
За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), якби усі водії та пасажири пристібалися, це дозволило би врятувати 50% учасників смертельних ДТП та захистити потерпілих від тяжких травм. ВООЗ називає ігнорування ременів безпеки одним із ключових факторів ризику, що впливає на безпеку дорожнього руху, нарівні з перевищенням швидкості, кермуванням у нетверезому стані та відволіканням на телефон під час водіння.
Є дві причини, які пояснюють, чому українці не пристібаються. По-перше, це мізерний штраф у 51 гривню, який тільки-но збільшили, а друге – величезна кількість міфів та упереджень серед водіїв та пасажирів.
Мізерний штраф
Штраф у 51 гривню давав людині розуміння, що ігнорування паска безпеки є незначним порушенням. Така незначна сума штрафу була сигналом для водіїв та пасажирів і, наче правило про користування ременями є несуттєвим, його можна порушувати. Хоча ціною такого порушення могло бути життя людини.
Для порівняння: У Новій Зеландії штраф за ігнорування паска безпеки становить 150 доларів (понад 4000 грн) для водія та кожного непристібнутого пасажира. Штраф за це порушення в Україні складав менше 2 доларів і був найнижчим штрафом за ігнорування паска безпеки в Європі.
Міфи та факти про паски безпеки
“Якщо в машині є подушка безпеки, що ременем можна не користуватися”, “на малій швидкості ремені не потрібні”, “при аварії краще бути викинутим з авто” - такі твердження чув кожен в Україні. Всі вони - хибні.
Так, наприклад, викидання людини з автомобіля під час аварії - це найгірший сценарій, який у 75% позбавляє шансу на виживання. А подушка безпеки, що рухається назустріч водієві під час аварії на швидкості 300 км/год, без паска безпеки стає вкрай небезпечною. Їх і розробляли для використання спільно з пасками безпеки, а не замість них. Нижче анімаційне відео зі спростування міфів, яке ми створили.
З міфами про паски безпеки борються факти (інфографіка). Наприклад, ДТП без застебнутого паска безпеки за масштабами впливу на організм людини співразмірно з падінням з висоти: на швидкості 50 км/год - з висоти 4 поверху, а на швидкості 90 км/год - з висоти 11 поверху.
Міжнародний досвід свідчить, що збільшення відповідальності прямо впливає на збільшення рівня користування ременями безпеки та формування звички пристібати, а отже це дозволять суттєво зменшити смертність та травматизм на українських дорогах.
Над впровадженням цих норм Центр демократії та верховенства права працював з 2016 року, ініціювавши з партнерами адвокаційну Кампанію “За безпечні дороги”. Її учасники одними з перших (ще у 2018 році) запропонували підвищити штрафи за ігнорування ременів безпеки. Експерти Кампанії комунікували з депутатами-авторами законопроєкту №2695 та надавали їм рекомендації. Центр демократії продовжить адвокатувати зміни у сфері безпеки руху та проводити інформаційно-просвітницькі кампанії для суспільства. Так, ЦЕДЕМ спільно з партнерами з 2017 року здійснює дослідження рівня користування ременями безпеки в Україні, яке дозволяє відслідковувати зміни у цій сфері.
Нагадаю, що згідно Правил дорожнього руху, в автомобілі пристібатися повинні усі, в тому числі, пасажири на задньому сидінні.
Проста звичка, що рятує життя. #Пристебнись
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 639
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 314
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 307
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 147
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 145
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12697
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
11060
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 8345
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6498
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 5247