Чи бути спеціалізованому суду з інтелектуальної власності в Україні?
В рамках концепції реформування системи інтелектуальної власності України та ст. 31 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. На даний час, професійне середовище веде активну диску
В рамках концепції реформування системи інтелектуальної власності України та ст. 31 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон) створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. На даний час, професійне середовище веде активну дискусію про функції, задачі які буде вирішувати такий суд, його повноваження та місце в судовій системі нашої держави.
Концептуально професійне середовище припускає, що суд працюватиме як суд першої інстанції з розгляду окремих категорій справ, або на рівні окружного суду який має щонайменше чотири палати.
На наш погляд, більш вважається допустимим перша позиція професійного середовища, але з наявністю двох палат. Так, якщо ми звернемо увагу на досвід та положення спеціалізованих судів з питань інтелектуальної власності, наприклад, у судовій системі Великобританії, то ми побачемо наявність двох спеціалізованих судів з питань інтелектуальної власності - Patents Court та Intellectual property enterprise court (IPEC) ці обидва суди підпорядковані Канцелярському відділенню цивільного відділення (Chancery devision) Верховного суду Великобританії. Їх різниця полягає в тому, що Patents Court розглядає справи стосовно адміністративних рішень органу виконавчої влади у сфері промислової власності, а також господарські спори пов’язані з порушення прав на зареєстровані винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин але у випадках коли сума позову складає менш ніж 500.000 фунтів стерлингів.
Intellectual property enterprise court (IPEC) розглядає всі справи в сфері інтелектуальної власності пов’язані із порушенням прав правовласника та відшодуванням йому збитків у зв’язку з таким порушенням прав. Сума позову повинна бути більшою ніж 500.000 фунтів стерлингів.
Справи слухаються одним з 10 суддів Верховного суду які мають відповідну кваліфікацію і є заступниками судді Верховного суду.
Крім того, судді обох судів у Великобританії повинні мати дві освіти юридичну та вузкоспеціалізовану технічну, що дає їм можливість скоріше розуміти предмет спору який, як за правило, бере початок з опису патенту та виносити максимально кваліфіковане рішення.
Що стосується кримінальних проваджень предметом яких є об’єкти інтелектуальної власності, то такі справи розглядаютья в загальному кримінальному суді Великобританії – Crown court який підпорядкований кримінальному відділенню Верховного суду Великобританії.
Тепер повернемось до України і розглянимо як вище зазначений досвід можливо застосувати в нашій країні.
Перш за все це кваліфікація суддів вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Зараз, в ч. 1 ст. 33 Закона України “Про судоустрій і статус судді” визначено вимоги щодо суддів вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Так, у вимогах зазначено про необхідність наявності стажу: судді 3 роки, патентного повірного 5 років, адвокатьского, с представництвом інтересів саме по справах з інтелектуальної власності щонайменш 5 років. Але, на сам перед судді вищого суду з питань інтелектуальної власності потрібно мати другу технічну освіту і проводити конкурс суддів саме із знаннями та дипломами із різних технічних галузей.
Відсутність відповідних технічних знань не дає можливості в повноцінному розгляді справи з порушення та відповідності прав на об’єкти промислової власності. Звісно, на масу питань щодо змісту патентнів може дати відповідь кваліфікований судовий експерт з питань інтелектуальної власності. Але, дуже важливо кваліфіковано ставити запитання експертизі. Також, наявність у судді технічної спеціальної освіти дає можливість швидше розглядати справу та вдаватися у саму суть ситуації. Це найголовніше на що ненобхідно звернути увагу під час обговорення функції та взагалі майбутньої роботи вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності в Україні.
Звертаючи увагу на зазначений досвід роботи спеціалізованих судів у Великобританії, вважаємо, що вищій суд з питань інтелектуальної власності України повинен мати як найменш дві палати і розглядати справи в першій палаті: стосовно адміністративних рішень органу виконавчої влади у сфері промислової власності, а в другій: всі справи пов’зані з порушенням прав правовласника та відшкодуванням збитків у зв’зку з таким порушенням.
Крім того, спори з питань інелектуальної власності де сумма збитків не досить значна можуть вирішувати і районні (окружні) суди з цивільних справ.
Не можу не звернути увагу на окремий позавідомчий орган - Copyright tribunal функцією якого є розв’язання суперечок що виникают з недодерження ліцензіїних умов, виплати авторської винагороди між власниками авторських прав або їх представниками – організаціями колективного управління правами і особами, які використовують захищений авторським правом матеріал в своєму бізнесі.
Copyright tribunal, який не входіть до судових систем розвинених країн таких, як Австралія, Нова Зеландія, Великобританія, а реалізує свої повноваження запідтримки Департаменту у справах бізнесу, енергетики і промислової стратегії. (Department for Business, Energy & Industrial Strategy).
Наприклад, у Великобританії Copyright tribunal є незалежним судом, створеним відповідно до Закону про авторське право, дизайні і патенти (CDPA); 1988. Секретар Трибуналу є співробітником офісу з інтелектуальної власності, що базується в Лондоні. Трибунал складається з голови і 2 заступників голови, які призначаються лордом-канцлером. І 8 присяжних які призначаються Державним секретарем у справах бізнесу, інновацій та професійної підготовки (State for Business, Innovation and Skills). Юрисдикція Трибуналу охоплює всю Великобританію.
Також, у переважній більшость іноземних держав активно застосовується інститут досудового врегулювання спорів – медіація. Це визнаний світом механізм досудового вирішення спорів, коли обидві сторони за допомогою посередника - медіатора - намагаються дійти згоди. Основна відмінність від судового процесу полягає в тому, що медіація є абсолютно добровільною, і запорукою її успіху є саме зацікавленість сторін у пошуку рішення.
Саме із досвіду зарубіжних країн вбачається застосування медіації саме для розв’язування конфліктів в сфері інтелектуальної власності між суб’єктами господарювання який є досить ефективним (наприклад, при незаконному використані об’єктів права інтелектуальної власності в корпоративних та трудових відносинах, коли права інтелектуальної власності реєструються на топ-менеджерів компанії). У нашій крайні потрібно активно стимулювати розвиток інституту медіації в досудовому вирішені спорів в спорах пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності. Звернення до вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності повинно бути вже наступним кроком, обумовлиним крайною необхідністю. Як показує світова практика, більшість справ після застосування процедури медіації розв’язують конфликт відповідним діалогом і вже не доходять до судового розгляду. Це зменшує завантаженість суддів.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 643
- Готують підвищення тарифів для населення 365
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 318
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 317
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 214
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12798
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8369
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 8258
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6609
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
5378