Чи законна перевірка використання допомоги по частковому безробіттю?
Центри зайнятості розпочали перевірки дотримання роботодавцями порядку надання та повернення допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Тож час розбиратись у нюансах цих заходів.
Підстави для перевірок, які використовує центр зайнятості.
Так, Постановою Уряду №306 від 22.04.2020 року (надалі – Постанова №306) затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Призначаючи перевірки суб’єктів господарської діяльності, центри зайнятості керуються приписами Постанови №306 та відповідними положеннями договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, що укладається між центром зайнятості та роботодавцем.
Зокрема, згідно з пунктом 23 Постанови №306 центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі – Фонд).
Відповідна перевірка проводиться протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам та центр зайнятості має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.
Такі ж повноваження центру зайнятості кореспондуються і з приписами статті 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Але, є одне «але».
Ні договором про надання допомоги по частковому безробіттю, ні жодним нормативно-правовим актом не регламентовані конкретні підстави для проведення перевірок центром зайнятості, порядок призначення та проведення таких перевірок, а також порядок оформлення результатів проведених перевірок.
С приводу перевірок контролюючих органів час від часу спалахують дискусії. Проте зазвичай є про що дискутувати. Наприклад, порядки перевірок податкової чи Держпраці.
Проте в даному випадку є очевидна правова прогалина, що суперечить статті 19 Основного закону, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Можна казати, що на центри зайнятості розповсюджуються норми Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Але і це не вирішує проблему, оскільки нормами статті 4 цього Закону встановлено низку інформації, яка повинна встановлюватись виключно законами. Зокрема, виключно законами встановлюються:
- Те, що центр зайнятості взагалі є органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
Наразі законом це не визначено.
- Спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
Наприклад, перевірки/ревізії/інспектування тощо. Або планові/позапланові заходи, камеральні/документальні перевірки, виїзні чи не виїзні.
- Яким розпорядчим документом застосовуються штрафні санкції.
Припис, розпорядження, рішення тощо.
- Повноваження центру зайнятості під час здійснення державного нагляду (контролю).
Щодо строків проведення перевірки, складу та прав і обов’язків контролерів, переліку документів, які вони повинні мати та надати роботодавцю для допуску до перевірки тощо.
Також відсутні уніфіковані форми актів перевірок.
Слід зазначити, що перевірки центрів зайнятості за своєю природою є позаплановими заходами. Однак така підстава для їх проведення, як положення договору, також законом не передбачена.
Разом з тим.
Відповідно до пункту 23 Постанови №306, центр зайнятості має право зупиняти перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам в разі відмови або перешкоджання роботодавцем у проведенні перевірки використання роботодавцем коштів Фонду.
Згідно зі статтею 38 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність, серед іншого, за несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом.
За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.
Таким чином, попри відсутність чіткого законодавчого регламенту проведення перевірок центром зайнятості, сумлінні роботодавці, яким нема що приховувати, скоріш за все надаватимуть центрам зайнятості запитувану інформацію та документи з метою належного проходження перевірок та запобігання можливих негативних наслідків, як-то неодержання коштів Фонду або обов’язку повернути одержані кошти.
А що до несумлінних роботодавців?
Адже зрозуміло, що мова йде про значні та реально виділені кошти бюджету Фонду.
На жаль, але варто пам’ятати, що будь-яка правова прогалина може породити благодатне поле для різного роду зловживань, як з боку державних інституцій, так і з боку несумлінних роботодавців.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 240
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 135
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9909
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6451
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5041
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
3306